Луценко пояснив схему Коломойського з висмоктування грошей із Привату й розповів, чому важко судитись
На думку генпрокурора, частина провини лежить і на екс-міністрі фінансів Данилюку, члену Зе-команди та тепер вже Секретарі РНБО.
"Пан Коломойський за погодженням з Національним банком України проводить реструктуризацію, він забирає борги зі 193 фірм, які станом на 2017 рік не повернули кредити, і передає їх на інші 26 фірм", - розповів про схему генеральний прокурор Юрій Луценко в інтерв'ю Лізі.
Серед них є і "пустишки", є фізичні особи, є більш живі компанії. Але за угодами вони можуть віддавати Привату кошти за кредитними лініями наступні 10 років.
І про таке рішення Нацбанк знав, відповідні документи до них надходили. Вони не були уповноважені дозволяти чи ні, але це було проведено з відома НБУ.
Таким чином, у нас загальна сума збитків, яка висить перед Приватом, була реструктуризована на наступних 10-12 років. Інколи під 2% річних. Певний час вони ці кредитні лінії обслуговували, але потім припинили.
Тепер питання: чи є тут стаття 191 (розкрадання в особливо великих розмірах)? Для її застосування слідство має виявити суму збитків.
Однак факт настання збитку може відбутися лише у двох випадках: або в останній день кредитної лінії - через 10-12 років, бо позичальник має право заплатити все в останній день.
Або є другий спосіб довести збиток - розірвати ці лінії через те, що вони не обслуговуються. Саме такий процес я і почав у 2017-2018 роках.
Разом з державним ПриватБанком ми пішли в суд по п'ятьох кредитних лініях, які явно не обслуговуються. У відповідь отримали лист міністра фінансів Олександра Данилюка, де сказано, цитую: "Вважаємо, що стягнення боргу з цих осіб за рішенням національних судів не є найефективнішим захистом інтересів банку та навряд чи призведе до стягнення будь-яких коштів". Тобто, уряд пише: я не вірю в українські суди".
Генпрокурор зацитував Данилюка далі з письмового документа: "Вжиття подальших заходів проти позичальників за трансформованими кредитами в українських судах на даному етапі вважаємо за недоцільне, оскільки такі дії можуть ускладнити отримання позову у високому суді Англії та Уельсу". Тобто, Данилюк пише - я не вірю в українські суди, відкликайте позови, бо я хочу судитися у Лондоні. В Лондоні, як відомо, пан Данилюк програв. Я не хочу коментувати чому, бо ще буде апеляційна інстанція. Не хочу допомагати тій стороні".
Луценко резюмував:
"Я вважаю, що ця позиція була неправильною. Якби ми розірвали принаймні одну лінію з п'яти, ми би отримали документальну підозру цьому позичальнику відносно розкрадання. І далі би довели, я знаю, як це зробити, провину пов'язаних осіб. Всі необхідні папери до США для того, щоби отримати відповідь про кінцевого бенефіціара, ми відправили. Я впевнений, що між цими 23-ма фірмами, як ви кажете, пустишками, можна довести зв'язок з тим, на кому висять колосальні активи. Я не міг іти в суд на підтримку державних інтересів без Мінфіну, якому нанесені збитки. Тому, на жаль, за ці роки ми не просунулися ні на йоту. В юридичному сенсі, в нас немає збитку від кредитних історій Привату".
