Німецька партія із назвою «Партія», судячи з голосування, об’єднала країну. Але її задекларована мета – розділити Німеччину на Західну та Східну
“Нарешті країна об’єдналась...”, “Треба прийняти цей вибір, бо він об’єднав країну...” – такі настанови можна було почути в Україні ще місяць тому. А нині, за підсумками виборів до Європарламенту-2019, вони цілком пасували б Німеччині. І хоч результат партії “Партія” у загальнонімецькому масштабі більш ніж скромний – усього 2.4%, в цій історії важливішим є інший аспект — географічний. Партія “Партія” стала першою політичною силою, яка делегує своїх депутатів при більш-менш рівномірній підтримці по всій території. За великим рахунком, вона об’єднала Німеччину.
Автор: Олександр Снідалов
Клікніть на картинку для збільшення
“А що там об'єднувати? То ж не Україна!” – запитаєте ви. І відповідь вас здивує. Невидимі кордони в Німеччині проходять по двох напрямках.
Розподіл на Північ та Південь почався ще за Реформації, і остаточно оформився у 18 ст. одночасно з посиленням Пруссько-Австрійського протистояння, де на боці Австрії виступали південні землі Німеччини – зокрема, Баварія. Цей розподіл досі можна спостерігати на мапі політичних уподобань: Соціал-демократи і ліберальні Вільні демократи мають підтримку всюди, але не на півдні країни.
Розподіл на Схід та Захід забезпечила Друга Світова війна, після якої Радянський Союз ще п'ятдесят п'ять років виховував на сході Німеччини радянських людей. І так добре в нього це вийшло, що вже більш ніж сімдесят років продовжує існувати невидимий економічний та політичний кордон між сходом і заходом. Трильйони євро, особлива економічна, культурна політика, дотаційні соціальні програми впродовж десятків років — здавалось, усе марно.
Східна Німеччина ніяк не хотіла перетворювалась на Західну, ба більше — впала в так звану “остальгію”, яка є німецьким аналогом світлого суму за пиріжками по три копійки. Західна Німеччина, в свою чергу, послідовно демонструє тотальну зневагу до політичних преференцій сходу: і популярні на сході Ліві, які є нащадками комуністів ГДР, і новомодна праворадикальна Альтернатива для Німеччини, яка також має найбільше підтримки саме в східних землях, не мають помітного впливу на політику німецького заходу. Водночас Християнсько-демократичні партії та Зелені, які домінують на заході, переважно лишаються чужими для сходу.
Отже, об'єднувати є що, та тільки немає кому. Точніше, не було ще донедавна. Цього року справа об’єднання отримала промінчик надії у вигляді партії “Партія”. Але хто буде називати свою партію “Партія”, і що це все означає? Спробуємо розібратись.
Почнемо з назви. Вона насправді є абревіатурою й виглядає в оригіналі ось так: “Partei für Arbeit, Rechtsstaat, Tierschutz, Elitenförderung und basisdemokratische Initiative”. Українською це звучить так: «Партія за ініціативи щодо праці, законності, гуманності до тварин, підтримку еліт та низову демократію».
Цікаве поєднання.
Підтримка еліт в цій ситуації означає створення нових еліт, очевидно, на противагу існуючим. Іншими словами, це знайомі нам “нові обличчя”. Низова демократія – це поняття дуже подібне до прямої демократії, але з акцентом на передачу більших повноважень локальним спільнотам, а також на референдуми різних рівнів. Нічого не нагадує? Далі – цікавіше. Партія “Партія” народилась як політичний експеримент франкфуртського сатиричного журналу “Титанік”, жанр якого найточніше передає слово “тролінг” – тобто, висміювання різноманітних політиків та громадських діячів.
Партія-Партія в повній мірі успадкувала цей стиль. Варто лише поглянути на основні політичні вимоги, серед яких – відновлення Берлінської стіни та Залізної завіси. А ось приклад політичної акції: перед черговими виборами прихильники “Партії” начепили символіку ліберальної партії “Вільні Демократи” і так пішли в люди, вигукуючи нацистські гасла. На виборах до Бундестагу програма “Партії” містила пункт “В усьому винні росіяни” – це використали в якості глузування з санкційної політики та звинувачень у бік РФ.
Метою своєї діяльності партія декларує “остаточне розділення Німеччини на Східну та Західну”. Іронія в тому, що саме ця партія, серед тих, які пройшли до Європарламенту від Німеччини, отримала найбільш рівномірну підтримку і на сході, і на заході. Чи зможе вона об’єднати Німеччину? Так, навколо ідеї ще більшого розділення, руйнування інституцій та висміювання всього, що має сенс. Чи принесе таке об’єднання користь Німецькій державі? Питання риторичне.
***
