Макрон на зустрічі з Путіним дав знати, що очікує від Зеленського поступок щодо Донбасу
Зустріч Макрона з Путіним у літній президентській резиденції Брегансон явно підтвердила, що в Парижі сподіваються на українську поступливість.
Про це пише Український тиждень
“Зміна влади в Україні створює нові можливості,” – у такий спосіб схарактеризував Макрон передумови для нової зустрічі в Нормандському форматі на найвищому рівні.
На спільній з Путіним прес-конференції він досить оптимістично проголосив, що перемовини могли б відбутися в найближчі тижні.
“Позиція президента Зеленського докорінно змінює ситуацію, – наголосив Макрон. – Президент Путін спілкувався з ним декілька разів в останні тижні, і я вважаю, що існує добра нагода повернутися до теми”.
У чому саме позиція Зеленського настільки відрізняється від бачення ситуації на Донбасі попереднього президента, Макрон не уточнив. Та усміхався впевнено, радісно – так само, як на спільній прес-конференції з новим українським лідером.
Інтонації, звісно, ще не підстава для висновків, що Зеленський вже пообіцяв Макрону та Путіну якісь поступки, на які не йшов Порошенко.
Французький президент міг надихнутися й цілковитою недосвіченістю Володимира Олександровича, яка вже виявила себе промовистою мовчанкою, коли Росія, за активного сприяння Франції, відновлювала своє право голосувати в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Зустріч керівників учасників “нормандського формату” – себто України, Франції, Росії та Німеччини, – якщо вона дійсно відбудеться найближчим часом, дуже швидко прояснить, яку саме “нову ситуацію” створює зміна найвищого керівництва в Києві.
Про всяк випадок, Путін свої побажання залишив незмінними. Він озвучив у Брегансоні, що сподівається для Донбасу “особливого статусу”, — спочатку тимчасово, а після виборів уже й на постійній основі. Принаймні для преси він нічого не пообіцяв стосовно виводу російської зброї та найманців напередодні виборів.
Отже, йдеться про старий сценарій імітації демократичного процесу, де голосування відбувалося б під дулами російських автоматів.
“Обрані” в такий спосіб депутати підсилили б у Раді й без того численну команду Медведчука, що поставило б на всіх європейських прагненнях України жирнючий хрест.
Власне, чого й домагається Росія, з більшою чи меншою наполегливістю, упродовж останніх 30 років. Чи засмутяться в Єлисейському палаці, якщо українців знову загонять під російське ярмо? Аж ніяк. Навпаки, це дозволить відновити повнокровну співпрацю з Росією по всіх напрямках.
***
