Авто за заниженими цінами, хабарі і політика. Ексчлен ВККС розповів про оборудки суддів, які не пройшли б у нормальній країні
Юрист Андрій Козлов опинився серед тих членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, чиє ім'я називали публічно у зв'язку з корупційним скандалом, що розгорівся навколо Окружного адміністративного суду м.Києва, та ситуацією, що склалася в самій комісії. Він розповів в інтерв'ю Цензору про звичні для України, але неприйнятні на Заході приклади того, як "працює" судова система:
Наприкад, під час конкурсного відбору до Вищого антикорупційного суду була спірна ситуація по автомобілю. Він був придбаний за 149 тисяч. До речі, в суддівських історіях можна часто зустріти дві ціни продажу чого-небудь: 49 або 149 тисяч - це поріг безготівкових розрахунків у різні періоди. Прямо цілі супермаркети автомобільні з такими цінами "все по 149", бери - не хочу.
Суддя приховує реальну вартість (і, як наслідок, не дає порівняти з доходами), допомагає уникнути оподаткування. По-моєму, достатньо для того, щоб зробити висновки про доброчесність.
- Як довести зворотне? Порівнювати з цінами на ринку? - запитав журналіст.
- А чому не порівняти? Джерел інформації, спеціалізованих сайтів предостатньо. На ринку такий же автомобіль коштує близько 450 тисяч.
Різниця майже в три рази. Звідки таке щастя? Міжнародні експерти забанили суддю за це. А комісія чомусь, коли на оцінювання прийшла дружина цього судді, з яким у них те ж саме спільне майно, зайняла таку позицію: ну, ми ж не довели, що автомобіль коштує більше, та ще й чоловік сказав, що там були неполадки з двигуном. Яка довірлива комісія!
Або суддя балотувалася на парламентських виборах всупереч прямій забороні на будь-яку політичну діяльність. І нічого!
Або ще приклад. У судді близький родич займає високий пост у величезному металургійному концерні. Проте, всі підприємства цього концерну продовжують бадьоро ходити до неї в суд, аж до дочірнього підприємства компанії.
І члени комісії разом з Радою суддів радісно кажуть: але це ж різні юридичні особи!
Відповідаю: яка різниця! Бенефіціар-то один і той самий, кишеня та сама і інтерес теж один і той самий. Треба ж структуру сучасних корпоративних і в принципі економічних відносин враховувати.
Або пану раптом позичили суму, еквівалентну його зарплаті за 150 років, щоб він тут же подарував її синові-судді.
- Зараз, коли говорять, що судову систему так і не вдалося очистити, у вас немає відчуття, що багато часу й зусиль було витрачено марно?
- У мене серйозне вигоряння настало через те, що витрачено величезну кількість сил і часу, але результати саме такі, ось такі от дикі історії регулярно спрацьовують.
Ми повинні були прийти в ВККС для того, щоб нажити ворогів - а як інакше щось міняти, якщо нікого не образити і не засмутити? Бажано, щоб ворогами, причому природними, нас вважали всі, у кого негаразд із правосуддям або майном.
Тоді можна говорити про те, що ти класно попрацював. Так, не любили б, але поважали б. А зараз узагалі казна-що вийшло - і любові немає, і поваги особливого немає, і страху немає. Страху правильного, від невідворотності дискваліфікації. А вийшло, що дуже багато нагрішили, але залишилися безкарними, деякі навіть піднялися.
Але були і так звані ситуації "вимушеної помилки" або, якщо хочете, виключно негативного вибору, коли є тільки погано і ще гірше. І є цілі регіони насправді, де тільки так. Просто тому, що селекція відбувалася ось таким шляхом.
До речі, Київ, напевно, не найгірший в цьому сенсі.
