450 нардепів – це менше, ніж у європейських країнах схожого розміру. А 90% українців хочуть, щоб стало 300
Більше 90% українців хочуть зменшити кількість нардепів до 300, - пише УП. З цього приводу не зайве нагадати:
Законопроект 1017 передбачає скорочення депутатів від 450 до 300. Необхідність такого кроку «слуги» пояснюють «бажанням народу». Інший «аргумент» – мовляв, коли встановлювалося число в 450 депутатів, нас було 52 мільйони, а зараз вже значно менше. Ну і, звичайно, міркування економії коштів. Менше депутатів – менше витрат, улюблена логіка всіх авторитарних режимів.
Нинішнє скликання Ради має шанс перетворити парламент на декоративний придаток авторитарного режиму, як було 30 років тому
Ось уривок з нашої статті:
Ну добре, а чому саме 300? – запитаєте Ви. Адже «народ», якому роками втовкмачували з усіх олігархічних телеекранів, що все зло в країні – від депутатів, радо скоротив би число своїх обранців і до 100 чи 50. І економія була б більшою. На це партія влади має феноменальну відповідь – мовляв, народ проголосував за скорочення депутатів на референдумі.
Так-так, «нові обличчя» і реформатори всерйоз апелюють до організованого Кучмою в 2000 році фарсу, який став взірцем маніпуляцій (чого вартий лише той факт, що понад чверть учасників цього референдуму голосувала на дому або завчасно, тобто, до дня голосування).
Насправді всі держави Європи з населенням у кількадесят мільйонів людей мають більше число депутатів парламенту, ніж Україна. У Польщі 560 депутатів (460 у сеймі і 100 в сенаті), у Франції – 925 (577 у нижній палаті й 348 у верхній), в Італії – 945, в Іспанії – 616 і так далі. В Німеччині лише в нижній палаті – 709 депутатів, у Великій Британії в нижній палаті – 650.
Чому ж ці розвинуті демократичні країни не економлять на кількості депутатів? Головна причина – якість і доступність народного представництва.
В країнах Європи на одного депутата припадає кілька тисяч або, максимум, 30-50 тисяч громадян. Тоді як в Україні цей показник один із найгірших – майже 100 тисяч людей на одного депутата. А в разі скорочення депутатів до 300 він зросте ще в півтора рази.
Це значить, зокрема, що звичайному громадянину буде в півтора рази важче достукатися до свого обранця, не кажучи вже про те, що людям без великих грошей чи підтримки влади буде ще важче пробитися до парламенту. Крім того, зменшення числа депутатів погіршить професійний склад парламенту і якісь роботи комітетів, в багатьох із яких і так бракує досвідчених фахівців.
Чому ж нова влада так наполегливо прагне скоротити склад парламенту? Відповідь варто пошукати в новому пункті Перехідних Положень Конституції, який вноситься цим законопроектом:
« (…) Верховна Рада України, обрана до набрання чинності зазначеним Законом, продовжує виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів України».
Неозброєним оком видно, що перед словом «виборів» відсутнє слово «чергових». А отже, конституційні зміни можуть бути використані Зеленським для дострокового розпуску цієї Верховної Ради і формування ще більш монолітно-однопартійної, в кращих традиціях Росії та Білорусі.
Не даремно вже на першій сесії новообраної Ради 29 серпня президент прямо заявив, що може розпустити нинішню раду вже через рік.
Президент зможе послатися на те, що депутатів має бути вже 300, а не 450, а слухняне керівництво парламенту легко створить штучні підстави для дострокових виборів (можна місяць не починати засідання або зменшити чисельність власної фракції до менш ніж 226). А якщо не створить – теж не біда. Адже навіть вибори в одному окрузі замість вибулого депутата – це теж «наступні вибори», а отже – пряма підстава для розпуску нинішньої ради.
