Біг - або ж сидіння на дивані - змінює саму форму людського серця
Вчені віддавна знають, що люди еволюційно створені саме на витривалість - з нашими суглобами, що поглинають удари, та з нашими пружинистими сухожиллями. Нове дослідження показує, що й серце еволюційно оптимізоване саме під витривалість, а не сидячий спосіб життя чи короткі важкі вправи.
Про це йдеться в матеріалі Science.
Вчені за допомогою УЗД досліджували серця понад 160 дорослих чоловіків з чотирьох груп:
- бігуни на довгі дистанції
- люди, що ведуть пасивний спосіб життя
- треновані футболісти
- чоловіки з племені тараумара, знаменитого генетичною витривалістю:
див. Жінка з племені тараумара в сандалях виграла у професіоналок ультрамарафон (ФОТО)
Для порівняння дослідили також серця 43 дорослих шимпанзе - наших найближчих еволюційних родичів.
У тренованих бігунів на довгі дистанції й чоловіків тарауамара виявилися більші, видовженіші шлуночки серця з тонкими стінками: це дозволяє довго качати великі об'єми крові.
У футболістів із тренуванням на короткі й інтенсивні ривки - шлуночки короткі та з товстими стінками. Так само й у "сидячих" людей.
Ще більш товсті й короткі шлуночки також у шимпанзе - вони "заточені" під короткі вибухові вправи на кшталт бійок чи швидкої втечі.
Вибухова коротка активність потребує невеликих обсягів крові, що рухається під високим тиском - тому шлуночки серця потрібні менші, але з товстішими стінками.
Натомість люди "заточені" еволюційно під довгі вправи менш високого напруження - ймовірно, це дозволяло вижити нашим предкам, раннім мисливцям і фермерам.
Водночас, це пояснює серцеві хвороби при сидячому способі життя: ранні еволюційні адаптації роблять товстостінне, маленьке серце таких людей - нехарактерне для нас еволюційно.
На щастя, кажуть дослідники, зміни в серці - обернені, й постійні тренування на витривалість - біг, ходіння, плавання, робота на городі - упродовж років знову роблять серце таким, як то закадено еволюційно: більшим і з тоншими стінками.