Що напресмарафонив Зеленський: серйозний огляд і смішне із соцмереж (ДОБІРКА)

Це часом було схоже на сеанс одночасної гри в шахи за кількома дошками. «Стадіон так стадіон», – сказали журналісти й акредитувалися в Фудмаркет на пресмарафон президента України – кількагодинну зустріч із групами журналістів, які, змінюючи одна одну, ставили свої запитання.

Так пише Укрінформ.

У чому слабкість формату? Для журналістів недоліки такого спілкування були очевидні з самого початку. Медійники, які приходили наступними, не знали, які запитання вже звучали від «попередників», тож наступні групи повторювали те, що говорили попередні. Таким чином, відповідь про формулу Штайнмаєра звучала з десяток разів. Про розшифровки розмови із Трампом та «заслабку» допомогу нам з боку Меркель також він відповідав ще зо п’ять разів.

П’ять годин діалогів витримати важко (чимдалі президент Зеленський втомлюється, йому стає дедалі важче імпровізувати, чимдалі – тим відповіді є більш нечіткими). Водночас такий формат показав і слабкі місця нашої журналістики. І не лише тому, що обіграти коміка, професійного актора – не так вже й просто. Лицедійство виявилося для політика дуже помічною штукою саме для розмови з професійними циніками.

Він може пропустити одну частину запитання, зосередитися на другій – і при цьому поставити зустрічне запитання журналісту, який просто не в курсі окремих деталей. Ставити зустрічне запитання в лоб журналісту, демонструючи, що той не знає деталей, – цікава манера. Ось зустрічні запитання, які потягнули паузу журналістів:

– А ви знаєте, що там відбувається в Золотому? Ви коли були у Золотому?

– А що робити з резиденціями? Я живу в квартирі, бо якщо переїду в резиденцію, то ви перші мене рознесете. Але охорона спить на вулиці.

– Кого зі своїх родичів я призначив на посади?

– У чому мотивованість розслідування проти пана Жеваго та пана Микитася? Ви бачите мотивацію тільки в тому, що вони колишні? І ви з чистою совістю скажете, що справа Пашинського – це переслідування?

– Які у вас докази, що Портнов впливає на суди?

– А кого ви хочете, щоб я призначив на цю посаду?

Тиск Трампа

Президент України Володимир Зеленський під час пресмарафону в Києві заявив, що влада України не підтримуватиме жодного кандидата в президенти Сполучених Штатів. Він також заперечив, що відчував якийсь тиск з боку Адміністрації Дональда Трампа.

Трамп уже зреагував: "Президент України щойно вкотре дуже переконливо заявив, що Президент Трамп не вдавався до жодного тиску й не робив абсолютно нічого поганого. Він послуговувався максимально переконливою мовою", – написав Трамп у Твіттері.

Мінськ і Штайнмаєр

Україна, за словами Володимира Зеленського, «іде до мирного врегулювання, користуючись Мінським процесом», – пише Радіо Свобода.

«31 грудня 2019 року завершується дія закону Про особливий статус, і нам треба вирішувати – ми ухвалюємо новий закон про особливий статус Донбасу. Якщо ми ухвалюємо такий закон, то ми імплементуємо формулу Штайнмаєра. Якщо ми не ухвалюємо, то виходимо із Мінського процесу», – пояснив президент.

На думку Зеленського, якщо Україна цього не робитиме, «не йтиме по кроках Мінського процесу», то це означатиме вихід із Мінського процесу, «це відбувається автоматично».

«Ще одни крок, і інша сторона скаже: Україна не виконує домовленостей. А це означає, що Україна може залишитися сам на сам із Російською Федерацією», – сказав Володимир Зеленський.

Крим і Донбас

У перебігу пресмарафону Володимир Зеленський дав знати, що хотів би порушувати в переговорах із Росією за міжнародного посередництва також питання про повернення Криму, і говорив про свої погляди на майбутнє нині окупованої частини Донбасу,

– Майже рік тому представник України в Тристоронній контактній групі казав, що в Мінську звучали пропозиції Україні закінчити конфлікт на Донбасі таким способом, що забути про Крим, віддати його. Чи лунають такі пропозиції зараз вам і на що ви взагалі готові піти, аби припинити війну на Донбасі, які пропозиції прийняти і які рамки зараз у вас?

– По-перше, я вам сказав, що мені не дуже подобається, що про Крим навіть в Мінську ніхто не говорив, і в «нормандському форматі» теж, в принципі не вирішувалося це питання. Але Мінськ зовсім не стосується Криму, на жаль. Тому якимось чином ми повинні, не виходячи з «Мінська», не виходячи з «нормандського формату», але повернути питання Криму, повернути обов’язково, тому що це дуже важливе питання. А з приводу шантажу чи з приводу чи з приводу «пропозиції», що «давайте так: ми вам віддамо тимчасово окуповану територію Донбасу, а ви нам Крим», – ніколи жодної розмови з цього приводу не було, мало того, я не чув навіть такі натяки – в будь-якому форматі. Тому це все, що я хотів сказати, – заявив Зеленський.

Кличко й КМДА

Зеленський відразу після обрання почав домагатися звільнення Віталія Кличка, обраного Київського міського голови, з його другої посади – голови Київської міської державної адміністрації; критики кажуть – щоб, призначивши свого голову КМДА, фактично підпорядкувати Київ президентській вертикалі, зробивши посаду мера безвладною.

– Думаю. Думаю про це. Чесно кажучи, мене тут більше цікавить… я гадаю, що ці функції повинні бути розділені. Ми спілкувались, до речі, з мером. Наскільки я знаю, він проти розділення цих функцій. Тобто я не бачу конфлікту в цьому питанні. Просто в нього одна думка, в мене думка інша. Ми побачили, як це в інших столицях світу відбувається. В деяких столицях це об’єднано, в деяких столицях розділено. Я думаю, що треба розділити ці функції. Це моя думка, тому я сказав, що я не проти закону про столицю, який вони там розробляють… А ще я така людина – я обов’язково буду спілкуватись із мером паном Кличком перед тим, як я вирішу його звільнити, – сказав президент.

ФОПи й зустрічні питання

Однією з найбільш резонансних подій стала реакція президента на запитання журналіста НВ Івана Верстюка, який хотів дізнатися, яка доля чекає ФОПів в Україні.

У відповідь він нарвався на критику від Зеленського в бік НВ: на думку президента, володіти ЗМІ повинні тільки українці.