Термін безпечної експлуатації моста Патона в Києві закінчився. Міст у критичному стані, як і багато його європейських однолітків
Сучасний міст введений в експлуатацію у листопаді 1953 року.
Валерій Позняков, доктор технічних наук, представник Інституту електрозварювання, заявив про критичний стан мосту Патона на засіданні транспортної комісії Київради 6 листопада, - передає Хмарочос.
За даними доповіді, міст уже нефункціональний - термін його експлуатації закінчився. Метал нижнього поясу, який має товщину 14 міліметрів, зменшився до семи, а подекуди й до п’яти міліметрів. Те ж саме сталося й зі стінкою головної балки.
Крім того, металоконструкції зазнали суттєвої корозії. Під деформаційними швами мають бути лотки, які слугують для того, щоб вода стікала в Дніпро, а не потрапляла на металеві конструкції. Лотки давно зруйновані, вода накопичується і потрапляє на металеві конструкції.
Під час заміни комунікацій на тротуарах не були загерметизовані шви біля стовпів освітлення. Звідти вода потрапляє на сміття на металевих конструкціях, що викликає корозію.
Важливо також припинити пересування по мосту вантажного транспорту, вага якого сягає десяти тон і більше. У разі подальшого ігнорування необхідності реконструювати міст, він може почати руйнуватися.
За словами Познякова, нарада щодо стану мосту з президентом Академії наук Борисом Патоном відбулася ще в липні минулого року. На той час поперечні балки почали руйнуватися. Тоді прийняли рішення негайно зробити обстеження технічного стану мосту. Результати обстеження, яке обійшлося Києву в чотири мільйони гривень, виявили, що міст перебуває в критичному стані. При КМДА створили групу, яка розробила проєкт техзавдання для реконструкції мосту. Але оскільки міст є пам’яткою архітектури, то реконструювати (тобто змінювати форму і розмір конструкції) його не можна. Можна лише замінювати матеріали, підсилювати тощо – робити реставрацію. На цьому етапі роботи припинилися.
Валерій Позняков заявив, що в Інституті електрозварювання є своя позиція щодо ремонту мосту:
«Це може бути, дійсно, і не реконструкція, а це, як пропонує Департамент охорони пам’ятників культури, може бути реставрація з пристосуванням. Реставрація – це не просто пофарбувати там щось, почистити… Це відновлення фізико-механічних властивостей і експлуатаційних властивостей конструкції. Це перше. Друге – пристосування. Що таке пристосування? Це пристосування конструкції до сучасних вимог експлуатації. Тобто, можна застосовувати нові, сучасні матеріали під час ремонту цієї конструкції, якщо буде надане [підтвердження, що є] об’єктивна потреба в цьому. Навіть казали про те, що можна, не змінюючи суттєво форму, розширити цей об’єкт і зробити додаткові смуги», – прокоментував доктор технічних наук.
На думку науковця, щоб припинити процеси корозії, потрібно:
очистити всі металеві конструкції від сміття;
відновити проходи;
загерметизувати всі ті ділянки, де тече вода;
зробити детальне обстеження сучасними методами контролю, визначити технічний стан металевих конструкцій;
проаналізувавши дані, вирішувати, як надалі працювати з мостом;
зрештою, пофарбувати міст (щоб запобігти корозії надалі).
Як стверджує британський The Economist це спільна проблема для всієї інфраструктури Європи, адже вік придатності бетонних мостів 60-80 років і він багато де добігає кінця. І пробоеми схожі із мосом Патона - корозія металевої арматури.
Нагадаємо, міст Патона – перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Сучасний міст введений в експлуатацію у листопаді 1953 року.
