Голова комітету ВР з питань освіти та науки визнаний ... плагіатором року

Сергій Бабак, депутат від партії "Слуга народу", став плагіатором 2019 року за версією групи науковців "Дисергейт". Вперше Бабака запідозрили у плагіаті восени 2016 року (через його занадто глибоке використання роботи російського студента). Згодом науковці групи "Дисергейт" з'ясували, що Бабак і в докторській дисертації запозичував чужі тексти.

Серед номінантів на плагіатора року були:

- Костянтин Ващенко, державний секретар Міністерства фінансів за текстові запозичення у докторській дисертації

- Сергій Бабак, голова Комітету з питань науки, освіти та інновацій ВРУ, за текстові запозичення у докторській дисертації

- Петро Ющенко, брат третього президента Віктора Ющенка, за текстові запозичення у докторській дисертації та імітацію дослідження

- Олександр Яцина, заступник директора Національного інституту раку, за текстові запозичення у докторській дисертації та відкриття "тазового дна".

- Ганна Фотіна, за текстові запозичення у докторській дисертації.

Також, як повідомляє "УП", фальсифікаторами 2019 року стали Володимир Різун, директор Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, та Іван Крупський, декан факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, за випуск фальшивих фахівців та науковців.

Серед номінантів також були:

- Олександр Яцина, за лікування щурів від нетримання сечі тривіальними способами, викладеними у докторській дисертації

- Олена Зацерковна, за підміну назв антибіотиків у таблицях, переписаних з російських джерел.

Псевдонауковцем року став Юрій Заспа – кандидат фізико-математичних наук, доцент Хмельницького національного університету за нову "теорію всього", яка конкурує з "теорією несилової взаємодії" Юрія Теслі.

Серед номінантів також були:

- Олена Сергіївна Хлистун, за псевдонаукове словоблуддя

- Ірина Олексіївна Кресіна, за те, що за словами Євгена Ніколаєва, "геть не розуміє про наукову інфраструктуру, але активно пропагує свої погляди"

- Тетяна Дугельна та Ірина Валявко, за пропагування рейки та запатентованого методу "Світоносне дихання".

Токсичним ректором року став Володимир Ісаєнко, ректор Національного авіаційного університету, за те, що поставив на посаду проректора відомого псевдонауковця Теслю попри небажання студентів.

Його конкурентами були:

- Михайло Захарович Згуровський, відомий використанням бюджету Київського політехнічного інституту на особисті і родинні потреби у різних країнах світу

- Микола Федорович Дмитриченко, ректор Національного транспортного університету, у якого є інформовані опоненти-викривачі.