Україна зовсім не готова до лісових пожеж

Пожежі в наших лісах гасять працівники лісового господарства. А не пожежники. Зараховують людину першого січня пожежним сторожем у лісгосп, на лісопожежну станцію. Приходить весна, приходить пожежа, а людина не готова! Не пройшла навчання, не має спорядження. Півтора метра висотою іде вогонь, 20 км/год швидкість пожежі – не втечеш. Був випадок – тракторист згорів у тракторі, був у масній синтетичній робі.

Пожежа поблизу Дніпра в червні 2019 року

Про це говорить в інтерв'ю для GreenPost Сергій Зібцев, професор кафедри лісівництва та директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж на базі Національного університету біоресурсів та природокористування України.

Працівники лісового господарства мають досвід гасіння невеликих пожеж до 10-15 га, та й то якщо без задимлення, коли невисока швидкість. Якщо буде як у Австралії – то…


Те саме стосується торф'яників під Києвом. Через сухіший ґрунт пожеж дедалі більшатиме, смог щороку ставатиме густішим

Якщо верхова пожежа 10 га, низова 25 га на землях ПЗФ, то це вже НС – надзвичайна ситуація, і гасити має ДСНС, Державна служба з надзвичайних ситуацій. Є, відповідно, місцевий, регіональний і національний рівні таких НС. Наші пожежники, чи як зараз кажуть, рятувальники, дуже класні, але – в населених пунктах, не в лісі, де потрібна спецпідготовка.

ДСНС не має техніки. Наприклад, у них не стоїть в ангарі трактор з плугами. Автомобілі ДСНС часто не можуть з’їхати з асфальту. Надзвичайники не знають лісових доріг та території. У них не налагоджена взаємодія з лісівниками, тренування формальні. Незрозуміло, хто кому підпорядковується, хто керує.

Приклад: пожежа у Поліському заповіднику. Куди ДСНС має посилати людей? До кого звертатися по допомогу – до директора заповідника чи до директора сусіднього лісгоспу, до якого прямує пожежа?

Я був неодноразово у штабі гасіння великих пожеж. Немає розписаного підпорядкування. Законодавчо. Керівник гасіння великих лісових пожеж має бути підготовлений, така операція включає роботу 100-200 автомобілів, 200-300 людей. Які працюють позмінно. Складна задача. Годувати, мити, забезпечити ночівлю, відпочинок. Бачив, як люди спали просто на землі, хоча погода була далеко не літня.

Що робити?

Внести професію «лісовий пожежник» у класифікатор професій. Мінекоенерго має ініціювати законодавчі зміни. Тоді будуть вимоги як до небезпечного виду робіт, соціальний захист, відповідальність працедавця. Лікування опіків того тракториста коштувало 30 тис. щодня, збирали усім миром. Але помер усе одно.

Підготовка. Працівників українських лісових пожежних станцій – рядових пожежних сторожів – треба навчити. Хоча би тижневий тренінг. Готувати керівників гасіння пожеж, хоча би одного на область. І законодавчо забезпечити підпорядкування такому керівнику усіх на пожежі. Навіть президента Ющенка у 2007 році на херсонській пожежі не повинно було бути. Його присутність тільки погіршила обстановку. Проводити семінари для селян, щоб громада знала, як убезпечити своє село і як усім залишитися живими.

Запобігання. Люди, які мають усвідомлювати наслідки і небезпеку. Мати 300-400 метрів навколо хати без горючих матеріалів. Знати, як евакуюватися. Голова сільради має знати, де живуть інваліди, щоб допомогти евакуювати. Бо нерідко неходячих просто забувають.

Зараз безсніжний рік, повтор 2014. Від Волині до Чернігова тоді горіли тисячі пожеж вже у лютому. Зараз вже маємо торфові пожежі, які скоро перетворяться на трав’яні та лісові. Так було, наприклад, коли зайнялося у чорнобильській зоні у 2015. Заплава річки Уж горіла всю зиму. Весною з торфу в ліс, з лісу в поле. І знову в ліс.

Тут почалася пожежа 2014 року у Чорнобильській зоні

Кожен має за своє відповідати. Більшість природних пожеж в Україні починається з недобросовісного фермера. Громада має зібратися і вирішити, як усі разом можуть запобігти пожежі, того ж фермера попередити, щоб – не дай Бог!

І пам’ятаємо, що нам нема в кого просити про допомогу. В Австралії угода зі США, там літо, коли у США зима, тож найкращі у світі пожежники не завантажені на повну, можуть і до країни кенгуру полетіти на допомогу. Але ми з США в одній півкулі. Тому – порятунок потопельників (погорільників) – справа рук…

Читайте також: Дим для Києва. Як горять торф’яники біля столиці, як їх гасять і чому смог щороку ставатиме густішим

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка. Для переказу коштів клікайте сюди

пожежа клімат майбутнє

Знак гривні
Знак гривні