На Львівщині модернізують найпотужніший у Європі радіотелескоп (ФОТО)
У Центрі космічних досліджень і зв’язку в Золочеві на Львівщині завершено перший етап модернізації – відбувається процес дослідної експлуатації модернізованої 32-метрової антени MARK-4B – найбільшого в Європі радіотелескопу.
Про це пише Український мілітарний портал.
Центр у Золочеві складається з двох потужних антен, які з’явилися ще за радянських часів, тоді їх призначенням було створення інформаційного вікна між СРСР та західним світом.
Робота Центру розпочалась у середині 70-х років минулого століття, коли в рамках програми міжнародного співробітництва «Союз-Аполлон» (співпраця радянських космічних науковців з американськими) було споруджено 25-метрову антену КТНА-200.
Першочергово антена дозволяла мати прямий урядовий канал зв’язку між Москвою та Вашингтоном, а вже далі здійснювати міжнародні телекомунікації через супутники системи «Інтелсат». Тобто, завдяки цій антені могли не лише говорити Брежнєв з Картером чи Горбачов з Рейганом, але й прості радянські люди дивитися наживо, для прикладу, хокейні матчі між збірними СРСР та США, або весь світ міг спостерігати, як «мішка» покинув стадіон і полетів у небо під час літніх Олімпійських ігор 1980 року.
У 1986 році 25-метрова антена перестала бути самотньою. У центрі зв’язку постала нова, ще більша 32-метрова! На відміну від антени КТНА-200, яка була суто радянською розробкою і свого часу стояла на науково-дослідному кораблі «Юрій Гагарін», MARK-4B збудували японці. 32-метрову антену розробила японська компанія NEC, а вже на місці радянські спеціалісти склали її докупи. Завданням антени був зв’язок у південно-східному напрямку – Індія, Китай і так далі.
MARK-4B та 7-метрова неробоча антена Фото: Юра Мартинович
Після розпаду СРСР і аж до 2017 року обладнання Центру космічних досліджень і зв’язку в Золочеві майже не використовувались. Антени були частиною Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. На початку 90-х антени продовжували виконувати свої функції, однак із розвитком оптичного волокна, прокладання трансатлантичних магістралей та загальним розвитком техніки потреба в такому типу зв’язку відпала і стала економічно не вигідною. Більше того, для трансляцій через супутники почали використовувати стандартні 7-метрові антени. Тому дві великі антени все менше застосовувалися у роботі Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Для прикладу, на початку 2010-х 25-метрова антена займалася трансляцією радіо FM Галичина.
Все змінилося з початком військової агресії Росії на Сході України та окупацією Криму. Після втрати парку космічних антен поблизу Євпаторії постало питання про відновлення роботи Центру далекого космічного зв’язку. 2,5 роки бюрократичної тяганини, суперечок з Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, який мав (чи не мав) свої плани стосовно антен біля Золочева, і в 2017 році вони офіційно увійшли до Державного космічного агентства України, до Національного центру управління та випробування космічних засобів. Відтоді з антенами відбуваються разючі зміни – їх модернізують і роблять з них величезні радіотелескопи, які займатимуться дослідженням далекого космосу. Стежать за оновленням та займатимуться експлуатацією українські військові у відрядженні.
Національний центр управління та випробування космічних засобів постав на основі ракетних військ. У 1996 році Україна відмовилася від ядерної зброї, тому військові, які займалися їх обслуговуванням, стали частиною Державного космічного агентства і є у «відрядженні» в центрі досліджень. Тобто ці військові – це, по суті, науковці з армійським вишколом.
Начальник Центру космічних досліджень та зв’язку у Золочеві Національного центру управління космічних засобів державного космічного центру України Віктор Ожинський служив біля Євпаторії. У 2014 році він, як і інші українські дослідники, змушений був покинути це місце. З 2017 року військовий фахівець у відрядженні працює на базі біля Золочева.
«Коли ми прибули сюди, то будівля була у напіврозваленому стані: ні води, ні каналізації. Було страшно зайти. Але почали відбудовувати, відмивати все, ремонтувати і робити умови праці належними. За ті декілька років, які тут, то зробили набагато більше, ніж за 20 років у центрі в Криму. Ми тут у відрядженні для виконання певних спеціальних завдань. Вони не є суто військовими, але не є й цивільними. Така специфіка. Однак розповісти про ці завдання ми не можемо, вони є секретними», – каже Віктор Ожинський.
Вже зараз 32-метрова антена MARK-4B під Золочевом є потужнішою за 72-метрову, якою користувалися у Криму. Адже сучасні підсилювачі та розробки українських вчених, які вмонтовані в антену, дають більші можливості.
Начальник групи космічного зв’язку майор Олександр Салівончик на станції у Золочеві також з 2017 року. До цього він 12 років працював у Хмельницький області у Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля, що розташований поруч з містом Дунаївці. Він розповів, що у Центрі космічних досліджень і зв’язку в Золочеві завершується перший етап модернізації.
«Коли ми прийшли сюди, то антени механічно працювали, але ніде не були задіяними. На даний момент відбувається процес модернізації 32-метрової антени. MARK-4B називатиметься Радіотелескоп-32. Відновлюється поворотна система та приймачі. Хочемо її оновити до сучасного стану. Зараз все у дослідній експлуатації. Експлуатуємо, досліджуємо, модернізуємо разом із науково-дослідницькими українськими інститутами з різних міст, які зараз налаштовують надточну апаратуру. Перший етап модернізації завершився. Зараз починається дослідна експлуатація. Ми починаємо досліджувати те, що вони модернізували. Наскільки воно правильно, шукати недоліки. У перспективі і планах включити антену в європейську систему радіотелескопів», – розповідає Олександр Салівончик.
Зацікавленість у співпраці з українським Центром космічних досліджень і зв’язку виявляють у Європі.
«Після завершення модернізації – це буде найбільший радіотелескоп у Європі! Подібні телескопи у Європі є, але вони однодіапазонні. Один приймач одного діапазону. А у нас планується багатодіапазонний. Будуть одночасно декілька приймачів ловити сигнали з далекого космосу», – каже Олександр Салівончик.
У планах до кінця року завершення тестування 32-метрової антени. За словами Віктора Ожинського, в Європі зацікавлені у включені найбільшого радіотелескопу у свою систему, однак не спішать фінансувати, оскільки вкладають гроші у проєкти країн ЄС. Відповідно, модернізація відбувається за кошти України.
«Нас раді бачити європейці, наші представники комунікуюють з ними. Але створення таких радіотелескопів – це тривалий процес. Ми йдемо дуже швидко і, надіюся, до кінця року будемо готові. Такий оптимістичний прогноз. Поки що нічого не заважає. Наразі цей проєкт більш іміджевий для нас, але також важливий і для національної безпеки. Бо є національні інтереси країни в космосі. Україна завжди позиціонувалася як космічна держава. Тому цей проєкт – це маленький крок, щоб нашу країну підняти в очах світового товариства», – говорить Віктор Ожинський.
MARK-4B (Радіотелескоп-32) повертається на 1 градус за 3 секунди. Коефіцієнт використання поверхні близько 75%. Це дуже багато. Комп’ютер наводить її на відповідну точку в небі, і точність спрямованості є десятитисячна градуса! Тобто, це надточна багатотонна машина, яка може підслуховувати за зірками за мільярди мільярдів кілометрів від нас.
Оператор за роботою на MARK-4B (Радіотелескоп-32) Фото: Юра Мартинович
Що ще зможе робити ця антена після модернізації? Все залежить від поставлених завдань. Чи зможе вона визначити запуски ракет з ядерними боєголовками? Військові у відряджені кажуть, що все можливо і залежить знову таки від задач, які будуть поставленні.
Старша ж «сестра» найбільшого в Європі радіотелескопу з 32-метровою антеною, 25-метрова радянська, наразі, лише чекає змін. Цього року має стартувати програма з її модернізації і перетворення на потужний радіотелескоп. А поки що тут лише прибирають «авгієві конюшні», які перейшли у спадок. Відвідавши обидві антени, можна наочно побачити перебудову одної, та наразі застій іншої.
Висота радянської антени близько 50 метрів, а вага – сотні тонн. Вона виглядає більшою за 32-метрову японську, яка використовується для найбільшого в Європі радіотелескопа, оскільки розміщена на багатоповерховій будівлі. Свого часу на кожному поверсі були різні структури, від дослідницьких до КГБ у кімнаті №303, які займалися зв’язком СРСР зі світом. Вся техніка досі робоча, але давно застаріла.
«Що буде з 25-метровою антеною, поки точно не знаємо. Цього року почнеться її модернізація. Задачі, які виконуватимемо, поки не визначилися. Адже, крім радіоастрономії, є багато інших цікавих проєктів. Для прикладу, щодо освоєння Марсу, Місяця, тобто, комунікація зі станціями на них. Ми подали заявки на різні проєкти, спілкувалися з вченими не лише європейськими, але й NASA, з китайським космічним агентством, які проявляють інтерес до антени», – каже Віктор Ожинський.
Також нагадаємо, що рухома наземна станція «Фазан», яка входить до складу однойменної стаціонарної станції Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного простору (ЦПОСІ та КНП) Державної космічної агенції України (ДКАУ), готується до модернізації.
