Пітер Грінвей: До порнографії ставлюся позитивно. Погано, що у вас її забороняють

Культовий британський режисер привіз на перший Київський міжнародний кінофестиваль свій новий фільм «Звинувачення Рембрандта», яким і відкрилася подія.

Прем’єра супроводжувалась традиційними лажами – то кіноекран не хотів опускатися на сцені столичного театру Франка, то потім субтитри бігали по ньому, неначе в якійсь комп’ютерній грі. Втім, майстер кіноекспериментів спокійно реагував на всі ці технічні проблеми.

Відеоверсію інтерв'ю ви можете подивитися тут.

- Що ви знали про Україну перед тим, як завітати до неї?

- Практично нічого. Ваша країна для нас (британців – ZaUA.org) – незрозуміла й маловивчена… Будь-яка інформація про те, що робиться тут у вас, практично не потрапляє до Єврозони або проходить непоміченою.

Цинічний джентльмен Грінвей: "Я знаю тільки дві речі про вас - те, що ви були зачаті, і те, що ви помрете".

- Чим саме вас «підкупили» організатори Київського міжнародного кінофестивалю, що ви його відвідали?

- У світі існує близько восьми тисяч кінофестивалів… Як на мене, то це дуже забагато, оскільки більшість з них є суцільною витратою часу. Так от, я продукую свої фільми вже понад чверть століття і свого часу вони потребували людської уваги, а фестивалі здатні її забезпечити.

Нині ситуація інакша – мені вже не обов’язково виходити до світу. Це він заходить до мене! Я лише тримаю у добрій формі власне почуття цікавості, і якщо мене запрошують до тих місць, де я раніше ніколи не був, мені стає просто цікаво. Через те я і завітав до України.

Кадр з нового вільму Грінуея «Звинувачення Рембрандта»

Більшість популярних фільмів - це сміття

- Чи виникало у вас коли-небудь бажання зняти фільм, який міг би зібрати значний бокс-офіс в перший уїк-енд (критерій свідчення успішної картини серед голлівудських продюсерів – ZaUA.org)?

- Ні, мені це нецікаво. Більшість фільмів, які збирають багато глядачів - це просто сміття… Мене особисто не цікавить його виробництво.

- Взагалі-то це питання мало жартівливий підтекст… Всі ж чудово знають ваші фільми і вашу принципову позицію щодо голлівудського «тупо прокату».

- Он воно що… Взагалі, я хотів би зазначити, що не є заможною людиною, але тим не менш - останні двадцять п’ять років я робив ті фільми, які хотів. Ніхто і ніколи не наказував мені робити певне кіно.

Відтак я перебуваю у тому становищі, якому чимало режисерів можуть тільки позаздрити. Адже вони – батраки! Бо мають мінімум відповідальності за початковий зміст і завжди працюють над мрією когось іншого...

Все своє життя я працював на власну мрію. Це досить унікальна і привілейована ситуація, яку я волів би продовжити. Якщо продюсер вимагатиме від мене заробляння грошей, я йому просто відповім: «Вибач, я не твій режисер».

- Між іншим, вас не лякає той факт, що велика кіноіндустрія останніми роками робить все заради грошей, знищуючи таким чином те, що не в стані принести їй дивіденди?

- Кіно наразі мертве... І дата його смерті - 31 вересня 1983 року, коли пульт дистанційного керування увійшов до світу споживача. «Ноутбукове» покоління, люди віком від 15 до 30 років - нині найважливіша публіка, яку кіно вже не цікавить. Зараз я мешкаю у Голландії, так там пересічний громадянин ходить у кіно раз на два роки. Та й взагалі, люди Західної Європи більше не ходять у кіно. Все! Крапка!

Отже, єдине, в чому я знаходжу цікавість для себе, - це побачити, як ми можемо схвилювати уяву «ноутбукового» покоління, котре вимагає двох речей, недосяжних у кіно - інтерактивності та мультимедійності.

Нині я продовжую роботу над проектами, серцевина яких працює на мові кінематографії, але які не будуть демонструватися у цих дивних, курйозних місцях, що називаються кінотеатрами.

- Ви засмучуєтеся, коли чуєте, що ваші фільми незрозумілі людям?

- Абсолютно ні! Інакше б я не сидів перед вами. Люди розуміють мене і мої картини… В іншому разі мене б не запросили до України.

- Як ви ставитесь до грошей?

- Я – буржуазний англієць-джентльмен, маю дуже добру освіту, надзвичайно привілейований, не належу до меншинств… Словом, я гетеросексуальний чоловік, що володіє англійською мовою. З усього сказаного випливає, що гроші для мене - це просто засіб, але аж ніяк не цінність. Питання закрите?

«Відсутність грошей - корисна»

- Звісно, але є інші, незакриті питання… Вас особисто зачепила економічна криза? Приміром, стало складніше шукати гроші для нових кінопроектів?

- Ну, пошук фінансів ніколи не був легким. Я переконаний, що навіть Спілберг має проблеми зі знаходженням коштів. Частково ця проблематика є досить корисною. Адже тільки ті люди, які дійсно амбіційні, коли-небудь що-небудь та й зроблять.

І це, мабуть, стан усіх режисерів, що не хочуть бути батраками. Звісно, вони мають дуже короткі кар’єри, оскільки встигають зробити 2-3 повнометражні стрічки за своє життя.

Але мені пощастило більше, ніж іншим. Приміром, вже у вересні ми (очевидно, мова йде про коло друзів, з якими постійно працює Пітер Грінуей) розпочинаємо зйомки 15-тисерійного фільму… А всього у нас близько 400 фільмів! Тому, безперервність виробництва є для мене значно важливішою, ніж перетворення на «мішок з грошима».

існує лише дві теми – секс і смерть

- Які теми нині цікавлять вас?

- Є тільки дві вічні теми: секс і смерть. Крім них більше немає про що говорити.

Найбільш відомий фільм режисера "Кухар, злодій, його дружина і її коханець" сповна розкриває тему сексу.

- Ви якось обмовилися, що хочете зняти екранізацію Старого Завіту, де релігія б тісно перетиналася із порнографією. Що може бути спільного між релігією і порнографією?

- Почнемо з того, що релігія і сексуальність ніколи не змішуються. Ці речі глибоко антигоністичні одна одній.. Я просто зацікавлений у цій війні і в тому, чому вона взагалі існує. Адже у центрі всіх релігій насправді мають бути ідеї творення й відтворення.

- На якій стадії цей проект?

- В нас є біля шести повнометражних фільмів на різних стадіях виробництва. Картину, яка екзаменуватиме Старий Завіт, скоріше всього, ми запустимо так само з вересня. Ще один проект, з міфології язичників, ми маємо намір розпочати знімати наступної весни у Парижі.

Крім того, у стадії запуску перебуває ще один фільм, події якого розгортатимуться у Токіо. Його зйомки розпочнуться на початку 2011 року… Але і це ще не все. У 2012 році плануються зйомки ще одного кіно в Бразилії. Як бачите, ми працюємо практично безперервно.

- Як ви взагалі ставитесь до порнографії? В нашій країні, наприклад, її забороняють

- Позитивно. Ви відстала країна і вам потрібно наздоганяти світ.

- Ваші слова та комусь би у вуха. І все ж таки - яка ваша точка зору?

- Що ж, це ще один факт – я не знаю, наскільки ви обізнані з генетикою чи біологією, але, я вважаю, що на Східну Європу кінця XIX ст. і протягом всього XX ст. впливала одна людина - Карл Маркс. Його вчення привело до страшних політичних експериментів, які були повною тратою часу в цій частині світу.

Існує ще одна людина - англієць Чарльз Дарвін. У 1858 р. він опублікував чудову книжку «Походження видів», якою захоплюються сучасні біологи й генетики. Так от, згідно з її змістом, існують певні концепти щодо егоїстичного гену – ми повністю запрограмовані сексуальні істоти, які існують на цій планеті тільки для відтворення.

Поняття еволюції, підтримане ідеями сексуальності, є визначною подією, що впливає на всі біологічні науки. Це ще одне підтвердження погляду на необхідне розуміння того, що існує лише дві теми – секс і смерть, Ерос і Танатос, початок і кінець.

Я знаю тільки дві речі про вас, тільки дві – це те, що ви були зачаті, і, я вибачаюсь, те, що ви помрете. Як на мене, цих двох речей потрібно триматись - вони невідворотні.

В голові цієї людини лише секс і смерть, смерть і секс

- Що ви думаєте про нові технології? Як ви вважаєте, чи можуть вони змінити життя людини?

- Знаєте, в моєму нагрудному кармані є ручка, і це дуже простий уламок технології, який є надзвичайним інструментом, що дозволяє мені робити чимало речей. Ваша телекамера не складніша за цю ручку. І якщо я працюю з якимись ультра-камерами, чи HD-камерами, то вони для мене є такими ж інструментами, як і ця ручка.

- Як ви вважаєте, в якому напрямку розвиватиметься людство у наступні 50 років?

- Еволюція не має кінцевого продукту. Це безлад, який нікуди не спрямований, не запрограмований на розвиток в якомусь певному напрямку. Це просто питання шансу. Я вважаю, що шанс – дуже цікава річ для спостереження. Я хотів би жити ще тисячу років і побачити, що станеться.

режисер грінвей порнографія кіно культура