Якщо завтра потоп

Якщо завтра потоп

Дивіться, які райони у містах Західної України
затопить під час наступної повені

Під час паводку 2020 року у передгір'ї Карпат вода піднялася на 6–8 м. Затопило десятки квадратних кілометрів. З посиленням кліматичних змін паводки стануть ще потужнішими. Ми створили модель, яка допоможе місцевим громадам визначити, де саме підніметься вода, і заздалегідь до цього підготуватися.

Щоб скористатися моделлю, виберіть точку на карті нижче. Точки містяться в містах Західної України (там найчастіше відбуваються паводки). Для кожної точки ви зможете підняти рівень води до 10 метрів і побачити, яку територію затопить. Зона моделювання виділена синім прямокутником.

Зазначимо, що модель експериментальна, а передбачення поведінки паводка — складне завдання. Тому в деяких випадках модель може помилятися. Ми продовжуємо працювати над її вдосконаленням.

Чому паводки – це важливо?

Щокілька років у містах та селах, що простягаються на кількох західноукраїнських річках (Прут/Черемош, Дністер, Тиса) стаються великі паводки. Попередній трапився у 2020 році. Тоді найбільше постраждала Івано-Франківська область. Гірські річки підтопили житлові будинки, руйнували дороги, лікарні та школи. Збитки сягнули мільйонів гривень. Затопило значну частину Галича. Як саме виглядало місто під час стихійного лиха, дивіться на фото.

Ми вже писали про те, чому відбуваються такі паводки. Попри поширену думку, що головна причина — вирубка лісів, найбільше впливає забудова заплав річок. Як пише Петро Тєстов: «Паводки — це природне явище. Річки тисячоліттями розливались, виходили з берегів і формували заплаву — територію, яка періодично затоплюється водою. І тому паводкам запобігти в принципі неможливо. Це зрозуміли й в ЄС, після низки катастрофічних паводків, які призвели до людських смертей та економічних втрат. Від паводків страждали й країни з високим рівнем ведення лісового господарства і незначним обсягом суцільних рубок — Австрія, Німеччина, Чехія тощо».

На супутниковій фотографії нижче рухайте повзунком, щоб порівняти, як виглядала річка Дністер з космосу до паводка та під час нього.

Улітку 2021 року руйнівна повінь сталася в Німеччині, загинули десятки людей, і цілі міста залишилися зруйнованими. Німеччина, як і інші країни Євросоюзу, проводить політику передбачення та мінімізації ризиків від затоплення. Вона описана в директиві ЄС про паводки.

Загальний зміст цього документа у тому, що всі країни – члени ЄС (а також Україна, яка імплементує директиву у своєму законодавстві) повинні: оцінити ризики затоплення і розробити карти небезпечних зон, створити й дотримуватися планів на випадок затоплення, мати процедури попередження населення і навчання, як діяти у випадку паводку, не будувати на територіях, де високий ризик паводків, відновлювати природне річище річок, заплави та інше.

Що робити, щоб уникнути паводків?

Типовий підхід, який використовували в Україні, – це спрямовувати річище річок, укріплювати береги та будувати дамби, що мають затримати надмірний потік води. Але на практиці такий підхід призводить до протилежних результатів. Надмірна вода під час паводків не затримується в заплавах, а швидко рухається вниз по течії, прориває дамби та затоплює міста. В умовах кліматичних змін паводки сильнішатимуть, тож дамби доведеться будувати дедалі більші. Цю гру зі стихією, що обходиться в мільйони гривень, ми все одно програватимемо.

Щоб боротися з руйнівними паводками, потрібно зберігати та відновлювати заплави річок. А також зменшувати людську присутність у цих територіях. Адже в заплавах завжди буде загроза затоплення.

Низина довкола річки Дністер позначена темним кольором на супутниковому знімку, річка — синім. Якщо почнеться паводок, можуть постраждати всі люди, що живуть у цій низині. Часто великою частиною прирічкової низини є саме заплави — території, що природно затоплюються річкою, коли в ній є надлишок води.

Що Україна робить уже зараз для боротьби з повенями

Україна впроваджує директиву ЄС про боротьбу із затопленнями. Стежити за перебігом цього процесу можна на офіційній сторінці Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Виконуючи директиву, Український гідрометеорологічний інститут ДСНС разом з іншими державними установами вже оцінив, які території мають найбільший ризик затоплення. Ви можете побачити їх на карті нижче. Червоним кольором позначено місцевості, де часто трапляються паводки. Більшість таких територій потрапляє у зону нашого моделювання.

Працівники та працівниці гідрометеорологічного інституту ДСНС розробили також детальні карти сценаріїв затоплення для шести територій в країни. Наприклад, тут план для річки Опір на півдні Львівської області. На цих картах детально показано території, які може затопити й з якою ймовірністю, можливу глибину води та швидкість водного потоку. Всі ці параметри можуть допомогти місцевим громадам краще планувати будівництво, готуватися до паводків та уникати людських жертв і руйнувань. Але для більшості територій, де є небезпека паводків, такі карти ще тільки розробляються.

Ми б хотіли подякувати Теодору Романусу за допомогу у створенні моделі та Костянтину Данько за консультацію щодо державних програм з передбачення та підготовки до паводків.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

карпати повінь