Росія істотно збільшила торгівлю з Іраном. Це видно на супутникових знімках

Read this article in English.

На ілюстрації нижче можна побачити скупчення кораблів біля Волго-Каспійського каналу в напрямку Астрахані, яке зафіксували супутникові знімки за аналогічні періоди впродовж двох останніх років.

Вхід у Волго-Каспійський канал у напрямку Астрахані

Нижче — ілюстрація, що показує, як збільшилося скупчення кораблів біля двох найбільших іранських портів.

Порт Анзалі, Іран

Порт Амірабад, Іран

І хоча різниця кількості кораблів біля Іранського узбережжя видається не такою істотною, як біля Астрахані, причина може критися у способі, яким супутник Sentinel-1 збирає дані. Це радарний супутник, що пролітає над Землею приблизно раз на шість днів.

Різні поверхні по-різному відбивають хвилі супутника — тому він добре фіксує скупчення заліза поза урбанізованими зонами й "бачить" метал у лісах, полях та, як у нашому випадку, на воді. Раніше ми використовували цю технологію для відстеження російської техніки на кордоні з Україною. Зважаючи, що вхід у Волго-Каспійський канал вузький, це викликає більше скупчення кораблів біля входу — отже, супутнику легше їх зафіксувати.

Біля берегів інших країн Каспію аналогічних змін не видно. У портах Азербайджану й Туркменістану судноплавство не збільшилося. Незначне збільшення можна зафіксувати лише біля Казахського порту Актау.

Від жовтня минулого року Росія майже щодня обстрілює українські території іранськими дронами. Приблизно в цей самий час, у вересні-жовтні 2022 року, супутники почали фіксувати помітне збільшення кількості кораблів біля Волго-Каспійського каналу. Відтоді їх кількість залишалася стабільно високою, винятком був лише березень 2023 року. 

Кораблі, зафіксовані супутниками біля Волго-Каспійського каналу

Перевезення лише дронів, звісно, не могло так сильно вплинути на трафік, однак Росія завозить з Ірану не тільки дрони. 

У квітні видання WSJ повідомляло, що за останні пів року [перед публікацією] вантажні кораблі перевезли понад 300 тис. артилерійських снарядів і 1 млн боєприпасів з Ірану в Росію. За інформацією видання, на початку березня на борту російського вантажного корабля було перевезено 1000 контейнерів з озброєнням, зокрема 2000 артилерійських снарядів.

Sky News з посиланням на свої джерела, писало, що Росія перевозить Каспійським морем боєприпаси калібру 5,56 мм, 7,62 мм, 9 мм, 12,7 мм і 14,5 мм, 40-мм гранати для гранатометів, 107-мм протитанкові ракети та мінометні снаряди різних калібрів — 60 мм, 81 мм і 120 мм, реактивні снаряди (130 мм, 122 мм і 152 мм) і бронебійні танкові снаряди 115 мм і 125 мм, а також шоломи і бронежелети. У цих двох розслідуваннях фігурують російські кораблі RASUL GAMZATOV (MMSI: 273157300), MUSA JALIL (MMSI: 273353660), BEGEY (MMSI: 273421560). 

Возити морем зручно й дешево

Росія з Іраном мають спільний вихід до Каспійського моря, а річки Волга та Дон через канал звʼязують Каспійське та Чорне моря. Тому хоча багато українців сприймають Іран як далеку від нас країну, логістика доставлення зброї та інших товарів з Ірану до Росії й навпаки є максимально зручною.

Візьмемо для прикладу корабель Pola Mirophia (MMSI:273215580). Маршрут, який він здійснив у червні 2023 року, чудово ілюструє зручність логістики.

Упродовж квітня-травня 2023 року корабель перебував неподалік України й, відповідно до даних сервісу Shipintel, здійснював перевезення між портами окупованих Бердянська та Маріуполя й російськими портами в Чорному морі.

14 червня корабель вийшов з Бердянська й рушив у бік російського порту Азов, а вже 26 червня прибув до іранського порту. На перший погляд може здатися, що це не надто швидко, проте кораблі здатні перевозити велику кількість вантажу, що важко забезпечити іншими видами транспорту.

Як пояснює Керівник Моніторингової групи з питань свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко, Росія активно використовує саме морську логістику, бо вона найдешевша. А шлях морем за відсутності штормів займає лише кілька днів. З окупованих територій Росія, імовірно, вивозить щось крадене — це може бути обладнання заводів, металобрухт зерно чи щось інше — ми можемо лише припускати. 

Однак попри вельми зручну логістику між Іраном та окупованою частиною України, російські кораблі таки частіше курсують між іранськими портами й російськими портами в Каспійському морі (Астрахань, Оля, Красні Барикади).

Однією з причин можуть бути українські ракети, які періодично “підсмажують” склади боєприпасів на окупованій частині України, тому Росія, імовірно, уникає тримати великі запаси зброї поблизу фронту. Також зброю можуть перегружати на інші кораблі в російських портах у Каспійському морі, щоб ускладнити відстеження.

Раніше СNN писало, що наприкінці 2022-го — на початку 2023 року кількість прогалин у відстеженні даних про російські й іранські вантажні судна в Каспійському морі збільшилася майже вчетверо.

На карті нижче можна побачити приклад підозрілої поведінки російського корабля OMSKIY 111. Він вийшов з російського порту Махачкала і, згідно із заявленим маршрутом, мав іти до російського порту Оля, але дорогою зробив велику петлю в бік Ірану й, можливо, навіть зайшов у іранський порт, не відмічаючись там.

В умовах дедалі більшої ізоляції Росії, її співпраця й торгівля з Іраном найближчим часом, імовірно, поглиблюватимуться. І це стосується не тільки військової сфери.

За словами заступника директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова, значна частина цих кораблів ймовірно перевозять цивільні вантажі, адже обидві країни знаходяться під жорсткими санкціями і потребують нових ринків.

Москва та Тегеран вже підписали угоду про будівництво великої транспортної мережі, зокрема залізничного сполучення.  Запланована залізниця з’єднає Рашт, місто на півночі Ірану, і перехід Астара на кордоні з Азербайджаном. Також Росія будує заводи з виробництва дронів-камікадзе на своїй території.

іранські дрони війна каспійське море