Мобілізаційний резерв. Скількох чоловіків ще можна мобілізувати і чому потрібно залучати в ЗСУ більше жінок
В Україні близько 5 млн чоловіків, яких можна призвати. Цього року, за словами вищого військово-політичного керівництва країни, планували мобілізувати 500 тис. Проте якщо ми говоримо про довготривалу війну на виснаження, то нам треба знати, які в нас є резерви.
Далі в тексті буде багато цифр і приблизних підрахунків, що відповідають на питання “Які в нас є мобілізаційні резерви станом на початок 2024 року?”.
Інформаційні партнери:
Кого ми мали на початок вторгнення
До повномасштабного вторгнення в Україні проживало трохи менш як 10,5 млн чоловіків віком від 18 до 59 років (без урахування окупованих Криму та Донбасу).
Тут і далі деталі підрахунків та джерела наведено наприкінці кожного розділу.
Дані наведено згідно з демографічним прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України на 2023 рік. Прогноз моделювали у 2020-му. Ми обрали ці дані тому, що прогноз виключає населення окупованих територій, а демографічна оцінка на короткий термін дуже чітка. З усіх варіантів прогнозу обрали сценарій низької народжуваності, низького міграційного приросту та низької очікуваної тривалості життя. Такий вибір зумовлений попередньою пандемією та очікуваннями нового російського вторгнення.
Вже на цьому етапі ми закладаємо шалену похибку в підрахунках: останній перепис населення проводили у 2001 році. Ніхто не знає, скільки точно людей живе й жило в Україні.
Сили оборони
У Силах оборони на сьогодні перебуває щонайменше 1,1 млн людей (джерело). За дуже приблизними оцінками, наші втрати загиблими й пораненими вже становлять ≅200–300 тис. людей (джерело). Також служить понад 60 тис. жінок.
Віднімаємо приблизно 1,3 млн.
Втрати через окупацію
Окупація забрала з мобілізаційного резерву 570 тис. чоловіків. Це населення окупованих територій без внутрішньо переміщених осіб.
За нашими оцінками, у новоокупованій частині України проживало близько 720 тис. чоловіків вікової категорії 18–59 років. Ми рахували за лінією фронту станом на кінець 2023-го.
Варто зважати, що частина цих чоловіків виїхала на підконтрольну територію.
З 2022-го в Україні 302 тис. чоловіків віком 18–59 років зареєструвались як ВПО. Частина з них виїхала з територій, які не окуповані, але на яких велися бойові дії. У цьому разі доводиться лише припускати, скільки чоловіків — переміщених осіб виїхало з окупації на територію України. Припустімо, половина — 150 тис.
Ще частина чоловіків з окупованих територій виїхала до ЄС через Росію, про них далі.
Підсумуємо: окупація забрала з мобілізаційного резерву 570 тис. чоловіків (кількість на окупованих після 2022-го територіях мінус нові ВПО з новоокупованих територій).
Чисельність населення територій, окупованих після 2022 року, підрахували на основі даних зі збірників Держстату “Розподіл постійного населення України за статтю та віком” (pdf) і “Чисельність наявного населення (за оцінкою) за регіонами, районами, територіальними громадами та населеними пунктами на 1 січня 2022 року” (xlsx). Межі окупації брали з карти DeepState на кінець 2023 року.
Статистика населення за районами й ОТГ містить лише загальну чисельність, а розподіл за статтю та віком є для окремих областей. Тому для оцінки чисельності чоловіків призовного віку ми відібрали новоокуповані райони й ОТГ. Далі порахували частку чоловіків віком 18–59 років для областей і помножили загальну чисельність населення в районі чи територіальній громаді на цю частку для відповідної області.
Дані про чисельність ВПО надає Міжнародна організація з міграції. На сьогодні як ВПО зареєстровані 630 тис. чоловіків віком 18–59 років. У 2021-му було зареєстровано 328 тис. ВПО цієї групи. Отже, нових ВПО 302 тис.
Втікачі від війни
Після 24 лютого 2022 року 812 тис. чоловіків віком від 18 до 64 років отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Варто припустити, що серед них більше чоловіків віком 60–64 років, тих, хто на початок війни ще не досяг 18-річного віку, а також тих, хто звільнений від мобілізації. Певна частина з цих мігрантів виїхала з окупації через Росію.
Як зрозуміти, скільки багатодітних батьків чи людей з інвалідністю виїхало і не має двічі враховуватися в нашій оцінці мобілізаційного резерву?
Припустімо, що чоловіки, які мають право виїхати за кордон, користуються цим правом так само часто, як і жінки. Для цього порахуємо частку жінок віком 18–64 років, які отримали тимчасовий захист у ЄС. Загалом українок зазначеної вікової категорії 12,29 млн, а тимчасовий захист має 1,84 млн, це 15%.
Якщо в Україні проживало 1,1 млн чоловіків віком 60–64 років і з них виїхало 15%, то припустімо, що 166 тис. із числа чоловіків, які мають тимчасовий захист, віком 60 років і старші. Тоді рахуємо, що тимчасовий захист у ЄС отримало 646 тис. чоловіків призовного віку, що становить 80% усіх дорослих чоловіків, які мають тимчасовий захист.
Ще 22 тис. повнолітніх чоловіків є біженцями в Молдові (це можуть бути чоловіки віком 60 років і старші). Аналогічно з підрахунком по ЄС: віднімемо чоловіків віком від 60 років й отримаємо 18 тис. чоловіків призовного віку в Молдові.
Ще 31 тис. чоловіків віком 18–64 років перебуває в Сполученому Королівстві за програмами для українців. Припустімо, що чоловіків призовного віку серед них така сама частка, як і в ЄС (80%), й отримаємо 24 тис.
Підсумуємо: за кордоном близько 688 тис. чоловіків працездатного віку. Але частина з них виїхала з окупованих територій через Росію, отже, ми вже відняли їх від мобілізаційного резерву. Припустімо, це 5% тих, хто опинився в окупації, — 28 тис. Віднімемо від мобілізаційного резерву 659 тис.
Надалі враховуватимемо, що ця кількість вже включає багато чоловіків, які не підлягають мобілізації, — багатодітних і людей з інвалідністю. Вважатимемо, що, як і жінок, їх виїхало 15% загальної кількості. Про це нижче.
Люди з інвалідністю
За нашими оцінками, чоловіків призовного віку з інвалідністю в Україні на сьогодні 1,02 млн, віднімемо їх від мобілізаційного резерву.
На 1 січня 2023 року в Україні було 2,56 млн дорослих людей з інвалідністю.
Скільки з них чоловіків віком 18–59 років, невідомо, проте маємо цифри за статтю й віком для вперше оформленої інвалідності.
Вперше оформили інвалідність у 2022-му 145 тис. людей віком від 18 років. З них 90 тис. чоловіків і 55 тис. жінок. Якщо рахувати тільки осіб працездатного віку, залишиться 73 тис. чоловіків і 38 тис. жінок. Бачимо, що оформлень інвалідності серед чоловіків працездатного віку на третину більше, ніж серед жінок, — можливо, це наслідок мобілізації? За даними 2020 року, 57% вперше оформлених інвалідностей були в чоловіків. Вважатимемо, що саме такий статевий розподіл людей з інвалідністю працездатного віку загалом: 57% чоловіків і 43% жінок. Запам’ятаємо цей відсоток як базовий для підрахунку загальної кількості чоловіків з інвалідністю.
Частка осіб віком 18–60 років серед вперше оформлених інвалідностей становила 81% (у 2020 році 83%) для чоловіків і 69% (у 2020 році 79%) для жінок.
Бачимо, що у 2022-му серед тих, хто оформляв інвалідність, зросла частка жінок пенсійного віку та чоловіків працездатного віку. З цього можемо лише приблизно припустити, що частіше займаються оформленням інвалідності для людей пенсійного віку, щоб оформити догляд і таким чином отримати відстрочку.
Беремо середній відсоток чоловіків віком 18–59 років серед вперше оформлених інвалідностей за 2020 і 2022 роки, це 82%.
Далі оцінюємо кількість чоловіків призовного віку з інвалідністю.
2,56 млн (загальна кількість людей з інвалідністю) множимо на 57% (частка чоловіків) і множимо на 82% (частка осіб віком 18–59 років серед чоловіків, які оформили інвалідність) — отримуємо 1,2 млн чоловіків призовного віку з інвалідністю.
Оцінимо, що 15% виїхали (як жінок), ми їх згадували в наведених вище підрахунках кількості чоловіків за кордоном.
Підсумуємо: віднімемо від мобілізаційного резерву 1,02 млн чоловіків з інвалідністю.
Дані про чисельність осіб з інвалідністю — Держстат, збірник “Соціальний захист населення України” за 2022 (pdf) і 2020 (pdf) роки. Ці самі дані використано в розділі про догляд за людьми з інвалідністю.
Доглядальники
Близько 125 тис. доглядає за дитиною або дорослим з інвалідністю — виключимо їх із мобілізаційного резерву.
Точна кількість невідома. Маємо дані, що 7 тис. чоловіків отримували допомогу на догляд за особами віком від 80 років або тяжко хворими (це 15% усіх одержувачів).
Знаємо, що 106 тис. осіб отримували допомогу на догляд за дитиною з інвалідністю, з них 9 тис. отримували її як одинокі батьки. Припустімо, що серед одиноких батьків 15% чоловіків, і тоді вийде, що 98 тис. чоловіків звільнені від мобілізації, бо виховують дитину з інвалідністю.
Ще 61 тис. осіб отримує допомогу на догляд за дорослою людиною з інвалідністю з дитинства. Знову мусимо припустити частку чоловіків, нехай це буде третина. Тобто 20 тис. мають відстрочку, бо доглядають за людиною з інвалідністю.
Це без урахування тих, хто доглядає за людьми, які отримали інвалідність у дорослому віці. Також ми знаємо, що частіше роботу з догляду виконують жінки, але через мобілізацію чоловіки можуть почати оформляти догляд за членом родини з інвалідністю на себе.
Припустімо, що 125 тис. доглядають за дитиною або дорослим з інвалідністю, і виключимо їх із мобілізаційного резерву.
Багатодітні
Віднімемо від мобілізаційного резерву 123 тис. багатодітних батьків.
За даними Держстату, 2,6% домогосподарств із дітьми мають трьох і більше дітей (домогосподарство, грубо кажучи, можна прирівняти до сім’ї). Сімей із дітьми у 2022 році було 5,5 млн. Отже, багатодітних сімей 144 тис. Прирівняємо цю кількість до кількості багатодітних батьків.
Припустімо, що 15% виїхали за кордон. Ми їх взяли до уваги в наведених вище підрахунках чоловіків за кордоном.
Студенти
Студентів-чоловіків денної форми навчання, на яких поширюється відстрочка від призову, станом на 1 січня 2022 року було 431 тис. Врахуємо, що 5% могли залишитися в окупації, і віднімемо від мобілізаційного резерву 408 тис.
Цікаво, що кількість першокурсників зросла за останні два роки приблизно удвічі. Найімовірніше, вступ використовують як спосіб ухилитися від мобілізації. NLG media наводить статистику, що у 2021 році було 91,5 тис. першокурсників, у 2022-му 166,3 тис. (зростання на 75 тис.), а у 2023-му вже 200,2 тис. (зростання на 109 тис.). Тобто за два роки зростання становило 180 тис. осіб.
Науковці, викладачі та вчителі
Станом на 2022/23 навчальний рік серед учителів шкіл було 44 тис. чоловіків.
Також маємо дані про 41 тис. чоловіків із числа “працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок”, тобто науковців. Додаємо до них 16 тис. аспірантів.
Ще 50 тис. чоловіків викладають у закладах вищої освіти або працюють на педагогічних посадах.
Маємо зважати на те, що частина цих працівників досягла пенсійного віку, може належати до інших категорій осіб, звільнених від обов’язку служити, або суміщати посади (наприклад, науковці-викладачі). Тому зменшимо загальну кількість на 70%. А ще врахуємо, що частина науковців і викладачів могла залишитися на окупованих територіях, це 5%.
Ми не враховуватимемо навчання і викладання за кордоном, тому що загальна кількість таких людей невелика.
Віднімемо від мобілізаційного резерву ще 107 тис.
Дані про кількість учителів — Інститут освітньої аналітики, бюлетень “Про чисельність і склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти Міністерства освіти і науки України, інших міністерств і відомств та приватних закладів (2022/23 н. р.)” (xlsx).
Дані про кількість аспірантів зі збірника Держстату “Аспірантура в Україні у 2022 році” (xls). Кількість чоловіків вирахували за індексом гендерного паритету в розділі 3.
Дані про кількість науковців зі збірника Держстату “Наукова та інноваційна діяльність України” за 2020 рік (pdf).
Дані про викладачів — Держстат, збірник “ВИЩА ТА ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ у 2022 році. Статистична інформація”, розділ 2.19 (xls).
Заброньовані
Форбс писав про 528 тис. заброньованих чоловіків із посиланням на пресслужбу Кабміну. Віднімемо їх від резерву.
Ув’язнені
За даними Ради Європи, маємо 26,6 тис. засуджених чоловіків, віднімемо і їх. Згідно із законом особи, які мають судимість за тяжкі або особливо тяжкі злочини, і ті, хто відбуває покарання в тюрмах, повинні бути зняті з військового обліку, — кількість перших невідома.
Council of Europe Annual Penal Statistics — SPACE I 2022 (pdf). Кількість засуджених чоловіків порахували як загальна популяція тюрем (колонка 3B) – утримувані до суду (2.1A) — неповнолітні (2.1B, 2.1C) – іноземці (2.1F), помножені на частку чоловіків серед усіх ув’язнених (7D).
Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”, стаття 37.
Хлопці віком 18–26 років
Нині призову підлягають чоловіки віком від 27 років. Загалом маємо близько 1,68 млн чоловіків віком від 18 до 26 років. За нашими оцінками, від мобілізаційного резерву потрібно відняти трохи більш як половину — 707 тис. чоловіків віком 18–26 років, що не належать до інших груп, які ми вже враховували.
Загалом маємо близько 1,68 млн чоловіків віком від 18 до 26 років.
Порахуємо попередні оцінки як частку загальної чисельності чоловіків:
- 5,5% — залишилися в окупації;
- 6,3% — виїхали за кордон;
- 5% — заброньовані від мобілізації;
- 9,7% — мають інвалідність;
- 24% — студенти.
Скільки молоді добровільно мобілізувалося, невідомо. Припустімо, що 100 тис., як половина довоєнної чисельності ЗСУ, це 6%.
Загалом можемо припустити, що 34% чоловіків віком 18–26 років не підпадатимуть під мобілізацію навіть у разі зменшення призовного віку. Якщо враховувати студентів, то 58%.
Віднімемо 707 тис. чоловіків віком 18–26 років, що не належать до інших груп, які ми вже відняли.
Кого ми не врахували
Крім названих вище категорій від мобілізації також звільнені:
- батьки, які самостійно виховують дитину віком до 18 років;
- усиновлювачі;
- близькі родичі загиблих в АТО (загиблих близько 4,5 тис.).
Ми не знайшли даних про кількість чоловіків у цих групах.
Додамо, що ми дуже неточно можемо оцінити кількість чоловіків, які доглядають за дитиною з інвалідністю або за дорослим з інвалідністю І–ІІ групи.
Також невідома кількість українських чоловіків, здебільшого з Чернівецької та Закарпатської областей, які мають подвійне громадянство і, найімовірніше, виїхали за своїм другим паспортом (в Україні подвійне громадянство заборонене, але перевірити, хто його має, а хто ні, неможливо).
Потенційний резерв
Хлопці віком 25–26 років
Маємо 413 тис. чоловіків віком 25–26 років. Не враховуючи студентів, віднімемо 33,5%, які з різних причин не підпадають під мобілізацію, і отримаємо плюс 273 тис. до резерву.
Хлопці віком 18–24 років
Якщо зменшити вік мобілізації аж до 18 років, можна додати до резерву 434 тис. (це без мобілізації студентів).
Тепер подивімося на все населення України.
Це демографічна піраміда населення. Праворуч жінки, ліворуч чоловіки. Цей тип графіка називається пірамідою, бо такий спосіб подання чисельності населення різного віку й статі придумали в ті часи, коли дітей, які внизу, було більше, ніж усіх інших.
Зі структури населення видно, що покоління молоді менш численні, ніж покоління людей середнього віку, через низьку народжуваність у перші роки Незалежності. Тому зменшення мобілізаційного віку не може істотно збільшити резерв. До речі, самe тому на фронті зараз так багато чоловіків віком 35–45 років — у піраміді їх найбільше.
Війна закладає дуже важкі демографічні наслідки для України. Чисельність наступних поколінь залежить від кількості молоді та її готовності будувати родини. Саме людей віком 25—35 років (а в цьому віці люди переважно стають батьками) у нас дуже мало. Очевидно, що вони всі разом не зможуть народити стільки само дітей, як численні покоління народжених у 1980-ті, навіть за збереження довоєнного рівня народжуваності. На цей неуникненний ефект накладається ще й війна. Тобто тих, хто може народити дітей, мало, і вони мають серйозні перешкоди й застереження народжувати дітей.
Жінки
Ми рахували жінок так само, як і чоловіків. Отримали 5,6 млн. Але маємо зважати на дітей, адже коли в родині є неповнолітня дитина, то служити може лише один із батьків.
Ми встановили, що 46% жінок віком 18–60 років виховують дітей. Отже, можемо порахувати, що оголошення мобілізації для жінок без дітей дасть змогу поповнити резерв на 3 млн людей.
Кількість жінок порахували за такою самою методологією, що й чоловіків. Припустили, що кількість заброньованих жінок була б така сама, як і чоловіків (528 тис.).
Частку жінок, які виховують дітей, розрахували з мікроданих за результатами обстеження умов життя домогосподарств, яке проводив Держстат у 2021 році.
Для цього обрали таблицю членів домогосподарства, де зазначено вік, стать і код домогосподарства. Згрупували дані за кодом домогосподарства. Якщо в родині жінка 18–59 років і неповнолітні діти, вважали, що це їхня матір. Решту жінок 18–59 років, які живуть або самі, або є другими й наступними жінками в домогосподарстві з дітьми, рахували як жінок без дітей. Для кожного члена домогосподарства наданий ваговий коефіцієнт для екстраполяції, сума ваг усіх членів опитаних домогосподарств становить 37 млн. Ми рахували ваги як середні для всіх жінок у родині. Це дало похибку, проте дуже спростило розрахунок (інакше потрібно було б моделювати структуру родини й вираховувати, хто матір дітей, а хто доросла дитина чи бабуся працездатного віку).
Довга війна
Якщо війна затягнеться на роки чи Росія різко збільшить чисельність своїх сил, то призов жінок може суттєво покращити ситуацію.
У країнах із демократичним устроєм жінки мають рівні права з чоловіками й беруть участь у всіх видах діяльності, які раніше вважалися суто чоловічими.
У цьому перевага таких країн на війні перед авторитарними державами: жінки можуть бути важливим резервом і замінити сотні тисяч чоловіків у тилу.
Як приклад візьмімо Британію в період Другої світової війни (кількість населення становила 50 млн людей).
Три структури:
- ATS (Жіночий допоміжний територіальний корпус). Спочатку новобранки ATS служили як кухарки, секретарки, телефоністки та комірниці. Згодом їхні обов’язки розширили і вони працювали як санітарки, водійки, поштові службовиці та інспекторки боєприпасів. До ATS могли вступати жінки віком від 17 до 43 років.
- WRNS (Жіноча королівська військово-морська служба). Працювали, зокрема, як допоміжний персонал у структурі, що займалася зламом німецьких військових кодів.
- WAAF (Жіночі допоміжні повітряні сили). Займалися технічним обслуговуванням літаків, метеорологією, радіолокацією, аналізували розвідувальні фотографії та організовували харчування.
Загалом ці служби вивільнили 450 тис. чоловіків на позиціях у тилу, як-от виробництво і ремонт зброї, ППО, медична служба, логістика, робота на фермах тощо. Важливо зауважити, що підрозділи були окремими суто жіночими гілками в структурі армії та флоту й несли службу виключно в тилу.
Створення жіночих підрозділів — це те, що можна запозичити з британського досвіду. Проте жінки могли б служити і в переважно чоловічих колективах, як це відбувається тепер.
Крім тилових служб варто більше залучати жінок, які бажають брати участь у бойових діях. Як зазначає Ярина Чорногуз, яка служить у морській піхоті, кожна жінка, що працює з ноутбуком і водить авто чи займається в спортзалі, може бути операторкою дрона, снайперкою або бойовою медикинею.
Проте мобілізувати жінок потрібно лише добровільно. Жодні обмеження для жінок на виїзд за кордон неприпустимі.
І щоб вони йшли служити, потрібно організувати відповідну рекламну кампанію й створити адекватні умови служби: новобранка має пройти належний підготовчий курс, повинна мати гарантовану відпустку й вільно розпоряджатися своїм часом у період звільнення від виконання завдань на ротації. Якщо це служба в тилу, потрібно надати беззаперечну можливість ночувати вдома або в орендованому житлі чи незаперечне право покидати місце дислокації у вільний від виконання завдань час. Нормальні частини дозволяють це й чоловікам, але це не загальне правило.
Зрозуміло, що адекватні умови служби, коли бійці почуваються гідними людьми, а не кріпаками, потрібно створити в усіх частинах незалежно від їх гендерного складу.
Навіть побіжний аналіз дає підстави припустити, що жінки можуть служити:
— у військах ППО на всій території України як у складі мобільних бригад, що знищують “Шахеди”, так і на складнішій техніці;
— операторками дронів (як розвідувальних, так і ударних);
— снайперками.
Логістику, бухгалтерію, облік, декодування, роботу в пресслужбах теж можна доручити жінкам. Тут, звісно, буде спротив у деяких частинах, де ці посади не захочуть полишати чоловіки. На оборонних заводах жінки також можуть замінити чоловіків. На цивільних підприємствах жінки вже зараз заміняють чоловіків, навіть на шахтах.
Згідно з чинним законодавством, якщо в сім’ї є неповнолітні діти, служити може хтось один із батьків. Це правило потрібно зберегти й суворо стежити за його виконанням.
Дані та обрахунки для статті зібрані у цьому ексель-файлі.
