Олексій Арестович — насправді значно більше, ніж просто медійна постать. Його прізвищем можна назвати хронічну хворобу, яка вразила суспільство й передовсім українську владу. І про це варто поговорити більше.

Під час повномасштабної війни український інформаційний сегмент ютуба розвивається галопом. Нові події щодня потребують нових експертних оцінок з різних сторін. Телебачення, яке загнали в телемарафон, стає прісним. Попит на роз’яснення того, що відбувається, лише зростає. Тож аудиторія “тлумачів”, кількість переглядів і кількість відео, які вони випускають, ростуть як на дріжджах.

Якщо довго дивитись на графік з кількістю згадок Олексія Арестовича російськими телеграм-каналами, може скластись враження, що останні його заяви про ППО в Дніпрі та подальше звільнення – це спроби повернути собі колишню медійну увагу.

Винних у військових невдачах першої фази війни, а також у провалах підготовки збройних сил до майбутньої війни з Росією слід шукати у політичному керівництві, зокрема, в Офісі Президента. Таку думку на своїй сторінці в Facebook озвучив голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут. У такий спосіб він відреагував на заяви радника голови Офісу Олексія Арестовича щодо відповідальності за підготовку до війни, які той зробив напередодні.