Окупаційна влада Бердянська планує таємне поховання вбитих торік підлітків Тіграна Оганнісяна та Микити Ханганова.

Марія Ревіна 18 днів добиралася з окупованого Бердянська до підконтрольної Україні території. Прибувши до місця призначення, мисткиня малювала два дні, поки не закінчилися фарби.“У моїй свідомості виникали образи свободи, які я хотіла зафіксувати на папері”, – поділилася вона потім своїми відчуттями з авторами аналітичного звіту про життя митців в окупованому російською армією Бердянську.

Вбивство двох неповнолітніх хлопців – Тиграна Оганнісяна і Микити Ханганова, яке сталося 24 червня 2023 року в окупованому Росією Бердянську, є позасудовою стратою.

Українці потрапили в полон власних очікувань щодо стрімкого контрнаступу. Проте бліцкригу не сталося — як багато хто з експертів і попереджав. Але чи означає це, що контрнаступ захлинувся? Вочевидь, ні — і ось чому.

В тимчасово окупованому Бердянську російські окупанти вбили двох підлітків, які активно відстоювали проукраїнську позицію – Тиграна Оганнісяна та Микиту Ханганова. Останньому сьогодні мало б виповнитися 17 років.

Сили оборони завдали ракетного удару по російських об’єктах у порту тимчасово окупованого Бердянська.

23 вересня у Бердянську Запорізької області, які в інших тимчасово окупованих містах і селах України, окупанти почали проводити псевдо референдум з метою приєднати захоплені території до Росії. Він триватиме до 27 вересня.

Гасити пожежу й рятувати людей в окупованому Бердянську — це зрада? А приймати пологи? А навчати дітей математики?Ми поспілкувалися з пожежником, учителькою й лікаркою з Бердянська, які люблять Україну і чекають на прихід ЗСУ (двоє з них залишилися в окупованому місті). А також попросили експертів пояснити, де пролягає межа між виживанням, професійним обов’язком і колаборантством на окупованих територіях та чому в реальному житті її складніше визначити, ніж на папері. Кримінальна відповідальність за співпрацю з російськими окупантами, відповідно до ч. 6 ст.111-1 Кримінального кодексу України, — позбавлення волі на 10-15 років.Read it in English

"Куди ти поїдеш? Тут хоч не стріляють", – чула я від багатьох людей. Їм теж в окупації некомфортно, але страх перед невідомим паралізує бажання жити вільно.До війни 230 км від Бердянська до Запоріжжя (через Василівку) маршруткою можна було подолати за 3 год. У травні бердянцям і маріупольцям знадобилося на це три доби, які вони провели у страху й невідомості, – такою виявилася ціна свободи.

Глушимо двигун. Видихаємо. Поряд паркуються такі самі переселенці, як і ми. Утомлені люди відчиняють дверцята авто, розминають ноги, допомагають вибратися притихлим дітям, витягують собак, переноски з кішками й клітки з папугами та хом'ячками. Підходять волонтери, вітають і всміхаються.