Щойно я минув шлагбаум і ступив на територію житлового комплексу «Паркові озера» на вулиці Воскресенській, як опинився під пильним наглядом відеокамер. Їх тут приблизно 350, і постійно з'являються нові. Фактично на території ЖК, а це 10 гектарів, не лишилося жодної «сліпої» зони. Ба більше — камери на під’їздах і постах охорони обладнані мікрофонами. Тож коли я питав у місцевих жителів, як вони ставляться до цілодобового нагляду, нашу розмову можна було не тільки побачити, а й почути у моніторинговому центрі.

Тридцять одна школа на Чернігівщині цього року не відкрилася. Усі вони ліквідовані як малокомплектні. Оптимізація торкнулася невеликих сіл, куди до навчальних закладів ходило менше ніж 40 учнів. За кілька місяців до закриття деякі села вирішили рятувати ситуацію. Як? За допомогою дітей. А де їх взяти? Для цього запросили до себе багатодітні родини. Така ідея виникла в Дроздівці за 50 км від Чернігова. Потім поширилася на інші села.

Заклики розстріляти представників місцевої влади, мерів – один з найпоширеніших мотивів під час інтерв’ю. Презентуємо другу частину дослідження бідності в Україні. Про першу читайте у нашій статті: “Культура бідності й «зламана система». 10 правд про українське зубожіння”

Онуки та правнуки тих, хто пережив колективізацію, Голодомор, розкуркулення, репресії та війну, після Революції гідності здобули право розпоряджатися зібраними податками й вирішувати, куди рухатися далі. І це право окриляє: у маленьких громадах потроху проростає «Україна здорової людини». Розповідаємо на прикладі Гуменецької громади на Хмельниччині.

Досвід південноафриканських рухів протесту доводить, що свої інтереси можна захищати, не сподіваючись на владу та всілякі "широкі коаліції". Авторизований переклад: Артем Чапай