Османські літописи – величезна й таємна сторінка історії України. І якщо читач гадає, ніби в нашій історії вже все відомо, усе прочитано, то це анітрохи не так. Структура козацького війська та Запорізької Січі з їхніми кошовими, писарями, бунчужними та обозними один в один відповідала тюркським степовим утворенням і тому ж Кримському ханству. Літописи читав: Олесь Кульчинський, сходознавець, перекладач

Наближаються травневі вихідні і чимало людей планують подорожі. Якщо ще пару років тому чимало українців вибирало між Туреччиною і Єгиптом, то сьогодні, в часи "покарщення" люди змушені вивчати економ варіанти. Може це й добре - краще пізнаємо свою країну. Подорож за 250 км обійдеться у 14 гривень 50 копійок. Це – ціна чашки кави в середній київській кав’ярні. Як не дивно, в умовах тотального подорожчання і економічної кризи українці мають можливість досить дешево подорожувати своєю країною. Таку можливість дають приміські поїзди. Розклад руху вивчав: Тарас Шамайда

Доки 350-річний ювілей перемоги козацького війська у битві під Конотопом пафосно святкується на державному рівні, в інтернеті з цього приводу малюють веселі - а часто ще й провокаційні і неполіткоректні - картинки. Редакція ZaUA.org набралася хоробрості і представляє вам (якщо ви, звичайно, ще не бачили цієї січової графіки) роботи жж-юзера pekelnyi-bulba. "Ніякої картоплі!!! Я - гоголівський персонаж!" - написано у профайлі Пекельного Бульби. Його журнал існує без тижня півроку, а вже має більше 360 прихильників. Іноді пише цікаві речі (часто, до речі, російською). Багато малює. Одна з причин популярності цього персонажа - саме його графічний доробок.

350 років тому, на початку липня 1659-го відбулася Конотопська битва. Про розгром українцями величезного московського війська написано багато — від “Вікіпедії” до популярних журналів. Тому ZaUA.org вирішив розповісти не про подію, а про людину. Представляємо вам головного героя тих подій — ніжинського полковника Григорія Гуляницького – одну із найяскравіших постатей українського розтятого світу другої половини XVII ст.