Це вже давно наша дійсність: практично все, що ми у містах споживаємо у промислових кількостях, приправлене різними хімічними добавками. Красиві паковання з написами БІО та Еко у наших реаліях також не гарантують традиційного вирощування продукту. То як знайти справжнє і корисне? У Польщі, наприклад, створюють кооперативи. Це низова ініціатива та найкоротший шлях від виробника до споживача. Олена Бондаренко, спеціально для ТЕКСТІВ, із Кракова.

«Справа не в ціні на молоко, а в згуртованості. Люди навчилися працювати разом заради спільної вигоди. Спочатку кричали: “Тож все вкрадуть!”. А тут треба ще й свого докласти». Така наполегливість із боку лідерів громади в просуванні ідеї кооперативу – виняток із правил. Менеджери Львівської аграрної дорадчої служби, котрі допомагають кооперуватися, кажуть, що об'їздили 543 села. Втім, лише у 27-ми із них жителі захотіли щось змінювати та заробляти на своєму молоці більше, витрачаючи менше часу.

Ця історія - про відставання, яке невідомо чи можна колись подолати, про те, як непомітно інновації перетворюються на частину повсякденного життя. Ця історія - про Нідерланди і їхні вітряки. Кілька місяців тому я отримав дзвінок від свого постачальника електроенергії. Мені запропонували на 5 років купити частку в кооперативі з вітрової генерації електроенергії. Автор: Олександр Снідалов