Експерти з біозахисту кажуть, що вторгнення російських військ в Україну та бомбардування її міст підвищили ризик втечі хвороботворних мікроорганізмів у разі пошкодження будь-якого з цих об’єктів, повідомило агентство Reuters.

“Коли з’явилась інформація про можливість щепитись від COVID-19, я одразу перелякалась. Вакцин було безліч, їх надто мало часу випробовували. Тож я не збиралась вакцинуватись. Загалом я вважаю себе свідомою громадянкою і медіаграмотною людиною. Я бачила багато антиреклами щодо вакцинації в соцмережах, я розуміла, що ця інформація неправдива. Втім, чомусь все одно боялась”. “Тексти” розповідають історію Аліни Янчук – вчительки із Вінниччини, яка боялась вакцинуватись, але ускладнення після коронавірусу змусили її змінити думку.

Населення більшості країн не обмежує своє пересування без жорстких локдаунів. Для України, як і для інших країн Європи, найсильніше падіння мобільності припадає на квітень-травень поточного року.

На момент написання цієї статті в Італії було зафіксовано 283 випадки зараження коронавірусом – з них семеро людей померло та одна одужала. З огляду на майже 250 тисяч українських мігрантів в Італії (це без урахування заробітчан та туристів) ми вирішили подивитися, як діє італійська влада в ситуації спалаху інфекції. Зокрема, нас цікавить, які дії спрямовані на те, щоб локалізувати спалах і не допустити його подальшого поширення. Заодно ми хочемо побачити, що робить українське міністерство – адже через наявність заробітчан та туристів, які регулярно їздять до Італії, ризик поширення вірусу у нашій країні може збільшуватися. Досліджувала: Олександра Тимошенко