Американський журнал The National Interest оприлюднив ніколи раніше не публіковані архівні матеріали, що розкривають, як Вашингтон змушував Україну відмовитися від ядерної зброї, попри ризик російського вторгнення. ТЕКСТИ публікують переклад статті.

Чому США наполягали на позбавленні України ядерного потенціалу, як відбувалася приватизація державного майна, чи мала Україна шанс вступити до НАТО в середині 1990-х? Нині залишається дедалі менше свідків цих процесів, які від першої особи розповіли б про те, на якому фундаменті будувалася наша країна лише 20–25 років тому. ТЕКСТИ публікують фрагменти спогадів колишнього посла США в Україні від 1993-го до 1998 роки Вільяма Міллера (1931–2019), який працював тут під час економічної кризи, становлення олігархату та був провідником позиції США в питаннях ядерного роззброєння. Деякі його думки сьогодні здаватимуться наївними, деякі – аж надто актуальними. А частину проблем, схоже, не вдалося розв’язати й за 18 років, які минули від часу цієї розмови.

Кожний український президент потрапляє у вигаданий чи реальний гучний корупційний скандал, який звужує його виборців до групи відданих прихильників. Цього недостатньо, щоб обратися на другий термін. Єдиний виняток: Кучма під час першої каденції. Ми зібрали динаміку рейтингів попередніх президентів і спробували визначити алгоритм політичного краху по-українськи та порівняли їх із невдахами та переможцями на посаді президентів США.

Серед нинішньої української влади України багато хто прагне «простити» Росії і домовитись «десь посередині». Але мало хто готовий погодитися з роллю «рабів, підніжків, грязі Москви», яку й досі пропонує Кремль. Тому, будьте спокійні, нічого не зміниться. Нова влада виявилася значно менш «революційною» (чи то «контрреволюційною»), ніж це видається на перший погляд. Автор: Петро Буртянський