Я виплакала всю туш за перші три кілометри їзди на велосипеді по Броварському проспекту, який з’єднує мої рідні Бровари з Києвом. Сонячні окуляри зовсім не рятують від вітру — в очі все одно потрапляє пилюка з-під коліс автівок, які мчать зі швидкістю 80—120 кілометрів на годину. Щосили примружуючись, в якийсь момент я зрозуміла, що їду навпомацки.