Тетяна й Ольга втратили своїх синів і стали мамами для багатьох військових, які чекають від них не тільки матеріальної допомоги, а й доброго слова. Вони десятки разів на день чують «мама» від чужих дорослих чоловіків. Мама Таня, мама Оля, мама Віра і ще багато мам. Слово «мама» — це ніби позивний.

Сім’ї солдатів, які опинилися в Україні внаслідок російського вторгнення, не надто активно шукають не лише способів зв’язатися з живими, а й з’ясувати долю померлих. Відповідальний секретар Союзу комітетів солдатських матерів Валентина Мельникова у нещодавньому інтерв’ю розповідає, що під час чеченських воєн і нападу Росії на Грузію батьки й дружини цікавилися своїми родичами-загарбниками набагато активніше. «Тексти» наводять тези із годинного відео, які передають рівень деградації суспільства країни агресора у її ставленні до власних дітей, відправлених на гарантовану загибель, за роки після розпаду СРСР.