21 липня Джо Байден оголосив про вихід з президентських перегонів і підтримав Камалу Гарріс як кандидатку від Демократичної партії. Але крім президента, Камалу підтримала молодь в усьому світі: численні користувачі мережі створюють масу розважального контенту про неї.

Громадський діяч і командир роти ударних дронів «Орден Сантьяго» Ігор Луценко на своїй фейсбук-сторінці порушує дискусійну тему підготовки молоді до захисту держави. Texty.org.ua публікують точку зору автора у вигляді прямої мови.

На тимчасово окупованих територіях України російська влада проводить організовану пропагандистську роботу з молоддю. Вона ведеться в тому числі й під егідою організації “Росмолодежь”. Це державна інституція монополізує державну політику у справах молоді. І ця політика сама по собі вказує на те, якого результату хоче досягти російська влада.

Більша частина молоді в Україні не хотіли б переїжджати в інше місце та хочуть брати участь у процесах відбудови.

У вільному доступі з'явилися навчальні матеріали щодо 140 найзатребуваніших на ринку праці професій, а для навчання необхідно лише зареєструватись на сайті проєкту.

У соціальних мережах шириться флешмоб на підтримку 19-річної Лізи з Івано-Франківська, яка стрибала через скакалку у дворі свого будинку, за що наразилася на грубі образи сусідки поважного віку.

Китайська молодь дедалі частіше відмовляється від офіційної етики "китайської мрії" та тлі зростання колективної антипатії до пафосу тяжкої праці. Натомість люди намагаються робити якомога менше, щоб лише зводити кінці з кінцями.

«Дорогу молодим!» - один з імперативів нашого часу, коли бажане оновлення політики сприймається передусім як її омолодження. Перші тижні Євромайдану пройшли в замилуванні силою та завзяттям молоді, що доти вважалась пасивною та байдужою до політики. Чи мають однолітки Незалежності стати повноцінною силою, що впливатиме на життя країни? Записала: Анна Романдаш

Нове покоління українців може й забути сленгове слово «нефори» - похідне від російського словосполучення «неформальное объединение молодёжи», яке широко вживалося наприкінці 1980-тих років. «Нефорами» називали тоді молодих людей дуже широкого спектру – від анархістів, хіпі й до нині вже підзабутих «Карпатського лещатарського клубу», «Товариства Лева», київського «Щирого братства» та інших організацій, які на той час предивно поєднували культурницьке і просвітницьке спрямування з високою політичною активністю. Студентську молодість згадував: Микола ПОЛІЩУК