Навесні минулого року на в'їзді до села Острови відчувався задушливий запах горілого лісу. Протягом всього літа шлейф гару та безвиході переслідував погорільців, поки не настала осінь, а з нею волога, гриби та врожай, вирощений на клаптиках живої землі. Сніги не змогли приховати наслідків вогняної трагедії, обвуглені стовбури дерев так і стирчать обабіч дороги. Принаймні дихати тепер можна на повні груди, відчувається морозне і свіже повітря лісу, в якому вже запустився процес повільного самовідновлення майже 100 тисяч уражених полум’ям гектарів.