Історики та Офіс Генпрокурора обговорили на онлайн-конференції «Путін та Гітлер: порівняння пропаганди», як передати винних у пропаганді у Міжнародний суд.

9 травня завжди мало два виміри. Перший — тихий, справді зі сльозами на очах. Хто пам'ятає покоління, яке воювало, той знає, як дідусі й бабусі збиралися, щоб пом'янути загиблих. Вони були небагатослівними, а на піонерські запитання, які ми, навчені пропагандою, намагалися їм озвучувати, тільки відповідали: “Та було всякого”. Другий — галасливий, з гучними ветеранами-комуністами, які полюбляли публічні виступи. Здебільшого це були колишні НКВДисти, як з'ясувалося згодом. У Союзі ставлення до 9-го травня теж було різним.

Російські медіа продовжують пояснювати свої воєнні злочини боротьбою з нацизмом. Проте російська “боротьба з нацизмом” фактично межує з його пропагандою – від початку війни не було жодного (!) дня, щоб про нацизм чи нацистів не згадали хоча б в 17 новинах. Рекордне значення – 73 тексти від 9 провідних російських ЗМІ за день.

У соцмережах "Путлер" уже давно став кліше – але тепер він здобув подібне звання від очільника дипломатії Євросоюзу:

Львівські дигери відшукали у міській каналізації місце, в якому близько року переховувалась група євреїв в часи німецької окупації. Пошуки тривали понад рік.

У державному архіві Чернівецької області виявили документи, які підтверджують проголошення там у червні 1941 року незалежної Української держави одним із керівників крайового проводу ОУН Мирославом Кіндзірським.

(Про)російські сайти лякають свою аудиторію «безчинством нацистів» в Україні й підтримують будівництво меморіалу за кошт російських олігархів, наближених до Путіна.

14 травня Україна вперше відзначатиме День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Дослідження, збереження та поширення правди про злочини, вчинені нацистами в Бабиному Яру, належне вшанування всіх жертв трагедії Бабиного Яру та Голокосту є важливими складовими політики національної пам’яті.

Гранітний монумент видатному українському гуманісту, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як “парох концтабору Майданек”, встановили у четвер 25 березня — роковини загибелі отця Ковча у концтаборі — на Дорозі мучеників Майданека у Любліні, Польща.