Самовпевнений і зухвалий бацька під час своїх візитів до Москви радикально видозмінюється. Там він – жалюгідний губернатор «Западного края» (так за царату називали Білорусь), який не те що не підвищує голос, а мнеться, як двієчник у кабінеті директора –і наївно розраховує, що привезені ним кілька мішків бульби бодай якось розважать кремлівського тирана. Ми не чули розмови Зеленського з очільником Росії, але навіть в інтерпретації самого українського президента, він у діалозі з лідером РФ тримається більш ніж скромно – і просить «вплинути на ту сторону». Автор: Костянтин Воздвиженський