"Мій друг після поранення потребує протезування, пошукай щось у Польщі", — благально звернулася до мене знайома. Шукати довго не довелося: польський лікар вислухав, дав чіткі вказівки й назвав попередню ціну. Ішлося про протезування стопи, ціна не лякала. Я була задоволена розмовою. Але лікар по-дружньому зауважив: "Це не складне протезування. Хіба його не можна зробити в Україні?".

На лікаря чекає 35-літній розвідник Саша. Він повернувся із фронту у жовтні. Коли отямився, побачив – лівої ноги немає. «Буває, сиджу, і тут раптом п’ятка починає чесатися. І не легенько, а добряче так. Дуже хочеться почухати, а не можу»,- сміється він. Саша тримається мужньо. У нього є дружина і син, і постійна робота. «Треба зробити так, щоб прохожі навіть не могли здогадатися, що він користується протезом», - каже лікар. Автор: Любов Величко