Це вам не Данія. Слов’янський детектив завжди страшніший тим, що заснований на реальних подіях. Одного дня підстаркуватий дивак йде на берег річки, щоб порибалити, і знаходить тіло юної дівчини – чи то самогубці, чи то жертви вигадливого кілера. У цей момент мала б заграти знайома мелодія з культового серіалу «Твін Пікс», але ніт – глядач чує бадьору хорватську пісню, що може чимось викликати дежавю фільмів Еміра Кустуріци. Втім, всі аналогії вичерпуються першими хвилинами першої серії, і якщо не рахувати моменти, коли детективові уві сні являються наступні кримінальні епізоди, то цей серіал точно не назвеш вторинним щодо класичних канонів жанру.

В Україні ніша серйозних серіалів досі була майже порожньою. Здавалося, що до якісних трилерів, упакованих в кілька сезонів по 8-10 серій, ми доростемо лише згодом. Однак, «Перші ластівки», прем’єра яких недавно відбулася на «Новому каналі», довели, що в цьому жанрі ми вже маємо майже еталонний взірець. Автор: Костянтин Воздвиженський

Банальні, неприродні фрази, дерев’яні герої та події, в які неможливо повірити. Робота оператора в стилі УТ-1 двадцятирічної давнини. Дія відбувається ніде, в неозначеному місті, в неозначений час і в неозначеній країні. Це типовий серіал українського виробництва, який показують на українських, російських та казахських каналах. Ми вирішили розібратися, чому наші серіали так тупо зроблені. Автор: Тимофій Лозовий

«Після весілля з’ясовується, що хлопець використав її», «завагітніла після зґвалтування, і в пологовому міняє свою доньку на іншу дитину», «закохується в злочинця», «дівчина бажає не кохання, а помсти: десять років тому саме лікарська помилка Олексія зробила її інвалідом», «молода жінка кинула чоловіка Ігоря, з яким прожила в шлюбі десять років, і перебралася до Туреччини», «маніакальне прагнення бути зі Світланою запускає ланцюжок трагічних подій». Це короткий опис свіжих українських серіалів на телебаченні. Автор: Ярослава Тимощук

Норвезький серіал «Окуповані» (‪#‎Okkupert‬) (2015) — перший сезон. Враження нейтральні — як від будь-якого кінопродукту скандинавського походження за останні півстоліття. Після Інгмара Бергмана і Карла Дрієра дивитися стрічки скандинавського походження — це все одно, що дивитися телепрограми українського обласного телебачення епохи дев’яностих… Перший сезон дивився Дмитро Рибаков