За свідченнями слов’янців, «вати» в їхньому місті не стало істотно менше. Більшість населення так і залишилися пасивними спостерігачами. Але проукраїнські сили в Слов'янську зміцніли. Хоча їх діяльність точкова, проте помітна по всьому місту. Для них війна, окупація і звільнення стали каталізаторами – багато хто усвідомив, якщо нічого не робити, сценарій може, як мінімум, повторитися. Текст: Дар’я Воропаєва

Економіка Слов'янська тримається на дрібних гончарних майстернях. Їх 1500, у кожній працює від 2 до 70 людей. На курортах Карпат і Криму продаються глечики, тарілки, вазочки, виготовлені майстрами з Донбасу. Втім, майже ніхто про це не знає. Після звільнення міста гончарі задумалися, як вийти на ринок ЄС, але на заваді бюрократія і відсутність інформації. Чиновники не знають і відмовляються вірити в існування в Слов’янську розвиненої гончарної справи. Автор: Дар’я Воропаєва