«Гарні місця легше отримують природоохоронний статус, а за “негарну” природу немає кому заступитися», — пише українська дослідниця степів Любов Ільмінська і додає, що мальовничі скелі над водою не містять і сотої частки біорізноманіття, яке є в звичайній лучно-степовій балці.Цей «багатий внутрішній світ» на вигляд начебто нефотогенічний: широка рівнина, трава, чагарі, немає високих скель, вікових дерев чи перепадів висот. Навіщо таке берегти? Але насправді такі «нефотогенічні» куточки — важлива складова хиткої екосистеми, яка потерпає сьогодні і від зміни клімату, і від людського втручання.

За останні 10 років більша частина територій степової Дніпропетровщини активно перетворюється на ліс. Ділянки засаджують деревами, які знищують екологію: блокують накопичення гумусу, з якого надалі утворюється чорнозем.

Ми зібрали дані про 10 видів рідкісних тварин, рослин і грибів українського степу, яких занесено до Червоної книги та які зараз страждають від бойових дій. Супутники зафіксували понад 3 тис. пожеж у радіусі 1 км навколо місць перебувань рідкісних степових видів. Такі пожежі часто є індикаторами боїв.

Тільки краса ця вже зовсім інша, медитативна й меланхолійна:

Як зазвичай людина уявляє собі степ? В кращому випадку це плаский безкраїй простір (найбільш креативні ще можуть приліпити туди козака на коні серед ковили), а в гіршому - поля соняхів або кавунів. Скільки людей в Україні бачили степ «в живу»? Не берусь казати, але точно знаю, що більшість вважає, що він лишився лише в заповіднику «Асканія Нова». На щастя, це далеко не так. Степом мандрувала: Наталя Шевченко