Мирослав Попович – філософ, історик і громадський діяч, академік Національної академії наук України, директор Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

З нагоди Всесвітнього дня свободи слова пропонуємо текст медіа-оглядача Отара Довженка про ситуацію в українській журналістиці. Автор: Отар Довженко, для часопису "Сучасність"

...Залишки дійсно гарного парку, неймовірно мальовнича місцевість — і старовинний замок-палац. Гарно! Фотоапарат «Canon» видає звичне клац-клац-клац: ракурс, ще, ще. З ближчої відстані помічаєш: вежа в катастрофічному стані, та й сам палац потребує негайного ремонту. Робиться млосно: ще одна пам’ятка на грані життя і смерті. Замки, церкви і палаци рятувала: Ірина ПУСТИННІКОВА, для журналу "Сучасність"

Ігор ЮХНОВСЬКИЙ - доктор фізично-математичних наук, професор і талановитий адміністратор; саме він очолив створений у 2006 році Інститут національної пам'яті (УІНП) - урядову організацію, яка з ющенківських ініціатив виявилася чи не найбільш працьовитою. На наше прохання Ігор Рафаїлович поглянув у післявиборче майбутнє. Але спершу він розповів про те, що було зроблено за часів Ющенка. Розмовляв: Тарас ФЕДЮК (часопис "Сучасність")

...За реакцією публіки і за її поведінкою я не бачу великої різниці між Сходом і Заходом. Якщо говорити про шоу-біз, то там фактично рінґтони панують. Хто хоче заробити гроші, той пише російською – це дає можливість пробитися на російський ринок. Відвойований в 2005 році інформпростір ми втратили. Відповідальність за останні пять років лежить на усіх нас... Розмовляв: Павло ВОЛЬВАЧ (часопис "Сучасність")

Сьогодні Різдво святкують не тільки православні, а й греко-католики. Предстоятель УГКЦ Любомир Гузар розповідає про Божий план, ловців людей, скромність, цензуру i єресь релятивізму... Розмовляла: Наталія ЛЕБІДЬ (часопис "Сучасність")

"Не слід культивувати комплексу вічно скривдженої «злим сусідом» нації. Адже насправді ми — щедро обдарований яскравими особистостями народ. Нагадування про це, власне, й перетворить теперішню мартирологічну шкільну історію на історію «оптимістичну». Майбутній громадянин має увійти в життя з відчуттям гордости за свою велику країну та за свій талановитий народ, що за будь-яких обставин умів дати собі раду". Розмову вів: Олесь ІЛЬЧЕНКО

"Я теж хотів було витерти тією амнестією руки, але сотник Бойко, задзеленчавши хрестами, вихопив папірець у мене, склав учетверо й поклав до нагрудної кишені австрійського мундира. Цікаво, що з того моменту вся увага червоних командирів якось миттєво перекинулася на сотника Бойка, ніби тепер він, а не я, очолював делегацію..." Уривки з першого розділу нового роману Василя Шкляра "Чорний Ворон" читайте тут

...Цього вирлоокого Гальперович, звісно ж, і рубонув першим. Проте вдарив не тупим боком, а гострим, і я подумки відмітив, що шаблю він тримає не вперше. Рубав не по шиї — по тім’ю. Жертви без жодного звуку падали ницьма із розколотими черепами, червона юшка бризкала Яші на чоботи й галіфе...