Норвежці звикли до того, що рух коштів на особистих рахунках - не секрет для податківців, звикли з дитинства висловлювати свою думку з усіх приводів і прислухатися до чужих думок. Як влаштоване суспільство в одній з найдемократичніших, найкомфортніших і найдорожчих країн світу і що з цього варто запозичити українцям, що повертатимуться звідти додому.

Коли сильний ворог хоче вашої смерті, потрібно використовувати всі засоби, щоб знищити його першим.Слід зважати лише на свої інтереси. «Домовленості» можуть бути лише тимчасовими – для того, щоб перегрупуватися і найбільш ефективно ударити у відповідь, бажано у спину.Війна має бути присутньою у кожному домі й стати частиною нормального життя. А місія нашого покоління – допомогти Росії розвалитися на десятки невеликих держав, чи принаймні назавжди відбити бажання лізти сюди, щоб одна згадка про це викликала гостре заперечення.

Правозахисників непокоїть, що громадяни з легкістю готові обміняти свої права та свободи на блага. Понад рік соціологи та українські правозахисники працювали над дослідженням, як же українці розуміють права людини. Автор — Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини, для «Текстів»

Новина про таку «революцію» приводить архітекторів в екстаз. Актори скандують «Разом нас багато!» та влаштовують грандіозне святкування з не менш грандіозним похміллям. А щойно минулося похмілля, знову змінилася влада. До бюро приходить у гості новий можновладець. Сюжет ідеально накладається й на новітню історію України з її доволі суперечливою синусоїдою лібералізацій і закручувань гайок: початок двотисячних – Помаранчева революція – побудова диктатури Януковича – Революція Гідності. Критик: Олег Коцарев