Майже кожен український чоловік бодай раз за своє життя відвідував ТЦК, і майже кожен після свого візиту уникав цієї установи як міг. Бо це черги, черги і ще раз черги без гарантованого результату. Таке було і до 2014 року, і до 2022-го. Хоча вирішити бюрократичні формальності в Україні можна й інакше. Це показує досвід ЦНАПів. Ми переглянули й порівняли відгуки про військкомати і ЦНАПи на Google Maps — там можна залишити відгук про ці установи, так само як про бар чи ресторан.

«Активісти» черги – переважно літні люди, які мають радянський досвід багатогодинного стояння й очікування, починають всіх організовувати. «Я прийшла оформлювати спадщину за чоловіком, але і мені талона немає, от уже дві години сиджу, чекаю, може випаде», «Я тут із шостої!», «Вас за мною не було!», «Я за цим чоловіком!» – гудуть люди.Параліч системи відбувся через вимогу подавати кінцевих бенефіціарів. Це зробила 171 тисяча юридичних осіб, лишилося ще 800 тисяч. Як ми вже писали, новий закон вимагає, щоб громадські організації та юридичні особи підприємців, а найпоширенішими є товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), подавали відомості про своїх бенефіціарів.

З кожним роком українська бюрократія все менше забирає сил та крові звичайних людей. Знаю це як молода мама, що оформила виплати після народження дитини повністю онлайн. Наявності електронного підпису та рахунку в банку стало достатньо щоб із місячною дитиною взимку не їздити по Києву чи стояти під кабінетами в чергах. Саме тоді я перетворилась на людину, що може легко повірити в існування онлайн реєстрації ФОП. Себто на доволі наївну та оптимістичну людину. Автор: Юлія Дукач