У неділю, 23 лютого, у Німеччині відбулися дострокові вибори до Бундестагу. За офіційними попередніми результатами, лідирує консервативний блок ХДС/ХСС з його кандидатом на посаду канцлера Фрідріхом Мерцом, здобувши 28,6 відсотка голосів.

23 лютого в Німеччині відбудуться парламентські вибори. Партії змагаються за прихильність виборців, а в публічному просторі активно обговорюють ключові питання, зокрема російське вторгнення в Україну та його наслідки.

Дональд Трамп розповів, що в Володимира Зеленського рейтинг 4% і потрібні нові вибори в Україні. Український сегмент соцмереж обурився, адже це явна брехня. Навіть противники Зеленського знають, що зараз рейтинг чинного президента України значно вищий.До подібних заяв Трампа потрібно звикнути й не реагувати на них занадто емоційно, — таких заяв, які не відповідають реальності та повторюють російські наративи, буде багато.

Журналіст і військовослужбовець ЗСУ Дмитро Лиховій вважає, що розповіді про швидкий мир нічим не кращі за "літню каву в Криму". Нам, навпаки, потрібне більше залучення, наголошує він. Texty.org.ua публікують току зору автора у вигляді прямої мови.

Фрідріх Мерц на шляху до перемоги на виборах, але щоб покращити стан справ у Європі, йому доведеться спочатку зробити це в Німеччині, пише The Economist. Texty.org.ua публікують скорочений переклад статті.

Німецькі активісти подали позов до берлінського суду на соціальну медіаплатформу X (колишній Twitter) через відмову надавати доступ до інформації, яка необхідна для моніторингу дезінформації напередодні виборів у Німеччині, що відбудуться 23 лютого.

Операція російського інформаційного впливу, відома як Doppelganger («Двійник»), продовжує діяти в Європі. Зараз російські дезінформатори зосередилися на передвиборчій кампанії в Німеччині.

6 січня прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив про свою відставку після тижнів спекуляцій і наростаючої політичної кризи. Під його керівництвом Ліберальна партія виграла три вибори поспіль з 2015 року. Але за останній рік він став ізольованою і глибоко поляризованою фігурою, оскільки прихильники покинули партію, розгнівані тим, що вона не змогла подолати інфляцію, вартість житла і напругу, спричинену високою імміграцією.

Конституційний суд Румунії у п'ятницю прийняв рішення про скасування результатів першого туру президентських виборів, що відбувся 1 грудня.

На парламентських виборах у Румунії, за попередніми результатами після підрахунку 99,45% голосів, перемогу здобула керівне проєвропейська Соціал-демократична партія (PSD). Проте на другому місці — ультраправий "Альянс за об’єднання румунів".