Минулої п'ятниці завершився прийом заяв та документів для вступників у виші на освітні ступені бакалавра, наскрізного магістра та магістра (на основі ступеня бакалавра). За даними державного підприємства «Інфоресурс», зареєстровано 195 тис. 705 електронних кабінетів вступників на бакалаврат, що на 2,5% більше, ніж у 2020 році. Подано 1 млн 85 тис. 679 заяв, що майже на 7% більше, ніж торік.

Останні кілька років чиновники від освіти активно наголошували на тому, що контрактники в українських вишах навчаються за рахунок бюджетників. МОН порахувало, що в середньому за одного студента-бюджетника заклад вищої освіти отримує 43 тис. грн на рік, в той час як середня ціна за контракт – 16,5 тис грн. Для порівняння, iPhone 11 коштує приблизно 26 тис. грн. Математика проста: гроші з контрактників, яких часто тягнуть за вуха до "трояка", виші брали собі й проїдали, а інфраструктуру утримували за бюджетні кошти.

Українські викладачі виставляють студентам не одну, а відразу ТРИ оцінки – цифрову, у балах, за так званою шкалою ECTS (від А до F), і «традиційну» - відмінно, добре, задовільно. В нас діє аксіома: будь-яка ідея щодо адміністративного покращення в освіті, ініційована з будь-яких, навіть найпозитивніших резонів, неминуче призводить до погіршення. Причина цього прокляття: чиновники, які придумують «покращення», самі його втілювати не будуть – ця задача перекладається на плечі викладачів. Автор: Сергій Лук'янчук, викладач