Статті

Виступ Зеленського в Раді.Роздуми про «війну» Зеленського з Ахметовим.Фейки про постачання ЗСУ.Україну продовжують зображати агресором.Розмірковування про санкції для «Північного потоку-2».Дивіться, як змінювались теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізаціїПеріод: 22 — 28 листопада 2021 року

Російська пропаганда любить розворушувати травми минулого, додавати їм свіжих барв, щоб роздмухати конфлікт. Трагедія Бабиного Яру – ідеальний вузол, в якому сплелися трагедії різних народів. І туди прийшли російські гроші. У цій статті ми досліджуємо аспекти діяльності Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», які викликають скандали в українському суспільстві та мало стосуються вшанування жертв нацистів.

Ми вирішили долучитися до світу цифрового мистецтва своїм доробком: NFT з віртуальною обкладинкою. TEXTY.org.ua – онлайн-видання, що не має обкладинки, але чому б нам її не зробити у цьому дивовижному цифровому світі?

Тридцять одна школа на Чернігівщині цього року не відкрилася. Усі вони ліквідовані як малокомплектні. Оптимізація торкнулася невеликих сіл, куди до навчальних закладів ходило менше ніж 40 учнів. За кілька місяців до закриття деякі села вирішили рятувати ситуацію. Як? За допомогою дітей. А де їх взяти? Для цього запросили до себе багатодітні родини. Така ідея виникла в Дроздівці за 50 км від Чернігова. Потім поширилася на інші села.

Модернізація і переозброєння ЗС РФ були ключовим пріоритетом політики російського керівництва в останні 12 років. Росія щороку витрачає на збройні сили $40-60 млрд. Україна в 10-15 разів менше. Видання «Білої книги» Міноборони України фіксують зменшення темпів постачань військової техніки за низкою критичних високотехнологічних категорій протягом 2019-20 років. Аналізуємо ключові покращення в армії ворога і в нашій.

Афроамериканець стоїть під аркою «Дружби народів» (або «ярмом») і знімає на телефон монумент, присвячений «об’єднанню України з Росією». Він вражений, що у центрі столиці України, на яку напала Росія, досі стоїть такий пам’ятник. Захарі Бічем (Zachary Beachem) приїхав у справах зі США, зміст пам’ятника зрозумів з англомовного напису на табличці. — Це просто абсурд! Я сфотографував, щоб надіслати фото своїй дівчині, — пояснює він. Захарі згадує, як торік у США прокотилася хвиля протестів, під час яких стихійно зносили пам’ятники конфедератам, що підтримували рабовласництво. Він вважає, що таким пам’ятникам не місце на вулицях міст. Але й не підтримує стихійне знесення. Каже, що краще перенести їх у спеціально відведений парк.

Уже традиційно президент Зеленський вирішив поспілкуватися з журналістами за столом у закладі громадського харчування. «ТЕКСТИ», так само традиційно, подивилися всі п’ять із половиною годин його пресконференції. І зробили переказ.

Критика «Вовиної тисячі».Виправдання Медведчука через фейк про постачання вугілля з окупованих територій.Україну «потрібно штовхнути до» російського бачення Мінських протоколів.Україна, а не Росія «винна» в міграційній кризі.Дивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації.Період: 15 — 21 листопада 2021 року.

Ви виходите із залізничного вокзалу і замість роздовбаного асфальту, автомобільного хаосу й убитих кіосків бачите доглянуту площу. Тут Європа. Вам заздрісно. Багато місця для пішоходів, зелень, лавочки, фонтан. Гарна трамвайна зупинка.Окремо під'їздять автобуси та маршрутки. Спеціальний простір для приватних авто і таксі, які лише висаджують пасажирів. Зупинки транспорту розташовані одразу біля вокзалу, тож навіть з важкими валізами до поїзда дістатися легко. Привокзальна площа, яку тепер бачать усі, – лише частина великого плану з реконструкції транспортної мережі Львова. Історія почалася 2009 року, напередодні Євро-2012, і зроблене – лише частина шляху.Як Львів став піонером сучасних транспортних реформ в Україні, що про це думають жителі і які виклики досі стоять перед містом – далі у матеріалі.

“Коли з’явилась інформація про можливість щепитись від COVID-19, я одразу перелякалась. Вакцин було безліч, їх надто мало часу випробовували. Тож я не збиралась вакцинуватись. Загалом я вважаю себе свідомою громадянкою і медіаграмотною людиною. Я бачила багато антиреклами щодо вакцинації в соцмережах, я розуміла, що ця інформація неправдива. Втім, чомусь все одно боялась”. “Тексти” розповідають історію Аліни Янчук – вчительки із Вінниччини, яка боялась вакцинуватись, але ускладнення після коронавірусу змусили її змінити думку.