Статті

Літературні кола СРСР були так само, як і преса, втягнені у виправдання радянських імперських планів щодо Польщі. Кампанію з розпалювання національної ворожнечі було розпочато на зібранні московського відділення Спілки радянських письменників (були присутні 200 осіб), яке відбулося в день вторгнення в Польщу Червоної Армії. Серед тих, хто підписав цього листа, були Марґаріта Аліґєр, Олександр Богданов, Федір Гладков, Ілля Сельвінський та український письменник Микола Чернявський, який пізніше загинув у сталінському Гулагу. Коли радянські війська увійшли в Західну Україну і Білорусь, ця військова акція супроводжувалася широкою інформаційною та літературною кампанією. Пропонуємо вашій увазі аналіз цієї кампанії, зроблений дослідником російського колоніалізму Євою Томпсон у фундаментальній роботі "Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм"

У загальній уяві досі живе міф про 300 загиблих студентів. Командир бою Аверкій Гончаренко чітко написав у спогадах, що втрати сягали «до 250 юнаків, одна чота (до 30 людей) студентів і 10 старшин». І при цьому не зазначив, скільки вояків вийшли із бою живими. Сучасні дослідження доводять, що втрати склали від 76 до 83 вбитих і поранених студентів та гімназистів. А куди ж поділись кілька сотень крутян, які повернулись із поля бою? Дехто навіть дожив до поважного віку в Україні. Автор: Юрій Юзич, історик, ініціатор кампанії «Пам’ятай про Крути», співредактор сайту Пам'ятай про Крути

25 січня 2018 року директор Інституту національної пам‘яті Володимир В’ятрович написав, що «Не всі щупальця «руского міра» такі огидні і очевидні, як совок і московська церква. Деякі більш симпатичні, вишукані та респектабельні, але не менш небезпечні. «Іроніясудьби», «восьмоємарта», булгакови, пугачови і навіть висоцькі і цої в руках Кремля - ефективні інструменти нагадування про єдиний культурний простір та інструменти його відтворення». Автор: Євген Лакінський

Тоді як увесь світ повниться тривогою через автоматизацію, яка може знищити робочі місця, Швеція готова освоювати передові технології, водночас стримуючи втрати для працівників. Переклад з The New York Times Автор: Пітер С. Гудмен

Ми дослідили, як і де за гроші бюджету споруджують дамби та інші гідрологічні споруди. Часто це необґрунтоване будівництво. Зведення гребель найбільш шкідливе для довкілля. У США та Європі останні роки спостерігаємо чітку тенденцію демонтажу гребель. У нас, навпаки, будують нові та відновлюють старі греблі власники малих ГЕС, яких спонукає до цього завищений «зелений» тариф. Також цим займаються територіальні органи Держводагенства, розширюючи мережу «шлюзів-регуляторів», часто непотрібних. Так, вище по течії від старої греблі в селі Куземин на річці Ворскла течії немає жодних підприємств або населених пунктів, які б потребували значної кількості води. Текст: Петро Тєстов, збір даних і графіка: Володимир Харченко

Часто правила, за якими живе наша країна, і офіційний закон - дві паралельні реальності. Весна 2014 року, українська армія гола і боса, за призовом туди йдуть багато простих хлопців з усієї країни. У цей час голові смт. Калита на Київщині якийсь чоловік пропонує 15 тисяч гривень пожертви на АТО в обмін на документ, який дозволить отримати землю. Голова обговорює пропозицію з сільською радою, і всі вирішують «землю дати», бо треба допомогти хлопцям, які пішли служити. Це була «провокація хабара»: тепер селищного голову судять, йому світить 8 - 12 років. Автор: Любов Величко

Війна на Сході перетворилася на «заморожений конфлікт», і Росія змушена з року в рік оплачувати життєдіяльність самопроголошених республік. Для часткової компенсації витрат російські компанії легалізують вугілля з Донбасу та намагаються налагодити виробництво. Виходить слабувато. Автор: Дмитро Бобрицький

Дмитро Кункін провів в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона 10 років, розчарувався у можливості бути науковцем та втомився працювати на успіхи начальства. Він кинув НАНУ після того, як науковий керівник попросив $15 тисяч за допомогу в підготовці дисертації, і створив свій бізнес, який займається інноваціями – біозварюванням. Цією технологією Дмитро займався в Інституті.Текст: Любов Величко

Новоприйнятий закон називає речі своїми іменами: Росію - агресором, окуповані території - окупованими. Прифронтовими районами керуватимуть військові, і вони там отримали значно більше прав. Абревіатура АТО більше не актуальна, тепер війна - це не антитерористична операція, а «відсіч і стримування збройної агресії». Ми коротко виклали суть щойно ухваленого закону. Автор: Тарас Шамайда

В Україні стало доступно багато відкритих даних, які можуть допомогти викривати корупцію. Але це створює нові виклики – чим більше даних, тим складніше обробляти їх без достатньої технічної підготовки. Ми написали нові бібліотеки для мови програмування R, аби спростити роботу з даними депутатських декларацій. Аналітики, журналісти, правоохоронці і всі, хто працює на мові R, відтепер зможуть легше обробляти ці дані. Пакети та опис підготував: Павло Миронов