Статті

Минулого тижня російські медіа знову й знову писали про поразки України на полі бою. Хоча фронт стоїть на місці. Пропаганді важливо показати, що так РФ мститься за Бєлгород.РосЗМІ яскраво висвітлювали візит Путіна на Чукотку. Тут не обійшлося без сенсацій. Перша — Путін вважає радянські мультфільми кращими за голлівудські, друга — Путін не надягає шапку в морозну погоду. Пояснюємо мову пропаганди: президент Росії в курсі про те, що дивляться російські діти, і має відмінне здоров’я.А ще пропаганда звинуватила Байдена та Зеленського у вбивстві арештованого Гонсало Ліри й раділа ударам США та союзників по єменських хуситах.Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.Read this article in English

Зі збільшенням аудиторії в телеграмі зростають не тільки анонімні загальнонаціональні канали-мільйонники. Зростає також запит на регіональні новини й водночас на інформацію про (де)окупацію, наслідки ворожих обстрілів і відповідно програми, проєкти та можливості відновлення регіону. Саме регіональні новини можуть впливати на рішення про (не)повернення додому та спричиняти (не)довіру до місцевої влади. Особливо коли йдеться про прифронтові та деокуповані області. 

Мислевірус “все пропало”, здається, є одним із наріжних каменів російської пропаганди. Головне зараз на нього не повестися.

Ініціатива, яка дає змогу кожному паяти дрони вдома, існує вже не перший день, хоча широковідомою стала лише тепер, після посту у фейсбуці міністра цифрової трансформації, віцепрем’єра Михайла Федорова. Ми поспілкувалися з волонтером, який до неї долучився ще раніше і роботу якого вже оцінили військові.

“Україна не може перемогти без розпаду Росії”, — Texty.org.ua поговорили з Олегом Магалецьким, дослідником деколонізації, регіоналізму та постросійських теренів, засновником платформи Free Nations of PostRussia Forum, у межах якої вже відбулося дев’ять міжнародних конференцій. Наскільки відомо редакції Texty.org.ua, навіть на другому році війни держава все ще не підтримує ініціативи, які спрямовані на розвал країни-агресора зсередини.

Аналізуючи українські сайти-“сміттярки”, ми помітили, що вони займаються відбілюванням репутації сумнівних персон. Це і скандальні політики, і так звані експерти, які перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну працювали на проросійських каналах і просували кремлівські наративи. Наприклад, у січні група “сміттярок” синхронно піарила народного депутата Вадима Столара, який був головою київської організації ОПЗЖ, проросійської партії, що самоліквідувалася після початку війни. Також ми помітили, що особи, яких ми зафіксували в нашій Базі псевдосоціологів та прихованих піарників, активно повертаються у вітчизняний інфопростір.Read this article in EnglishПеріод дослідження: 1 грудня 2023 року — 12 січня 2024 року.

Що робити, щоб читання не було примусовим і навчило аналізувати інформацію та критично мислити, ставши фундаментом якісної освіти?Про це Texty.org.ua поговорили з учительками, які практикують сучасні підходи до вивчення літератури.

Польове, але не всеохопне дослідження українського журналіста Дмитра Крапивенка, який нині служить у лавах ЗСУ.

Минулого тижня найпопулярнішою новиною в російському інформаційному просторі були обстріли Україною мирного населення Росії. Удари по Бєлгороду назвали актом помсти Києва за поразки на фронті та відчаєм. Пропагандисти переконують, що Зеленський навмисно б’є по мирних мешканцях, у той час як Росія уражає лише військові об’єкти. А смерті українців — наслідок роботи нашої ППО. Україну звинувачують і в іншому. Ніби Київ псує життя німецьким фермерам. Їхні протести пов’язують із допомогою Україні.Read this article in EnglishА ще ми у своїх моніторингах приділятимемо увагу передвиборчій кампанії Путіна. Минулого тижня новини про збір підписів на підтримку самовисування Путіна випередили навіть повідомлення про поразки України на фронті.Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ й маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Чим відрізняються українські податки із зарплат від світових? У нас дуже мала сума яка звільняється від податку. В Україні існує так звана податкова соціальна пільга (ПСП), якою можуть скористатися працівники з доходом до 4240 грн на місяць — близько 110 дол./міс. У Польщі, наприклад, за схожих цін це близько 600 дол. Але в розвинених країнах що більша зарплата, то вищий відсоток податку. У нас ні.