Статті

Суперечки, або, як заведено казати, “срачі” в соцмережах, здається, були завжди. Але останнім часом вони набувають дедалі загрозливіших масштабів. Лунають взаємні звинувачення й на особистісному рівні, й щодо певних прошарків українського суспільства. ТЕКСТИ вирішили дослідити, як саме це відбувається та що чи хто є рушійними силами таких конфліктів.

"Кожен день кажанів на реабілітації починається з того, що ми їх зважуємо, перевіряємо їх стан... Ось так..."Альона Шуленко, фахівчиня Українського центру реабілітації рукокрилих, акуратно поміщає малого кажанчика на мініатюрні ваги."… цей важить 23 грами.Цього недостатньо, щоб кажан пішов на зимівлю. Тому його треба підгодовувати".

В українських школах учителів російської мови та літератури вважали привілейованою кастою. Навіть вищою за викладачів історії. Історія, нагадаємо, була головною ідеологічною дисципліною в школі. "Історики" також читали курс "Основ держави і права". І вони до того ж традиційно були парторгами шкіл.Read this article in English

Катерина й Сергій Онищенки мешкають у Краматорську. До повномасштабної війни подружжя мало бізнес — забезпечувало харчування для курортників на турбазах у Лиманському районі. Після деокупації Онищенки виявили, що їхнє обладнання розкрадено. У 2014-му вони вже розгортали намети, щоб годувати вимушених переселенців. Тепер це довелося робити знову.Краматорськ після першого вторгнення Росії та захоплення Донецька став обласним центром, місто розвивалося й багатшало, але нове вторгнення Росії відібрало в нього перспективи, а в інших, ближчих до фронту містах, люди без роботи зараз зайняті виживанням. Нині Онищенки працюють в американській місії World Central Kitchen, яка допомагає людям їжею.Завдання волонтерів — не лише роздати пакети з їжею мешканцям прифронтових населених пунктів, а й правильно розподілити допомогу, щоб підтримати тих, хто дійсно цього потребує, уникнути зловживань і сприйняття гуманітарної допомоги як постійного забезпечення.

Коли Україна ухвалила новий закон про національні меншини, вона виконала одну з головних вимог ЄС для початку переговорів про членство. Проте цей документ важливий не лише для Брюсселя, а й для нас самих. Адже він визначає конкретні права наших громадян, які належать до національних меншин, і покладає на державу обов’язок ці права захищати.

Минулого тижня російські медіа вкотре розповідали про воєнні успіхи росіян та обіцяли, що скоро армія РФ буде повністю забезпечена технологічною зброєю, якій немає аналогів у світі. Писали про перспективи російського автопрому (спойлер: поки що там усе погано), розмірковували, як німці через високі тарифи зимуватимуть у Росії, й вигадували історію про ісламського муфтія, який за завданням СБУ дестабілізував релігійні спільноти Криму. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Майже три роки поспіль основним методом, за допомогою якого влада Китаю боролася з епідемією коронавірусу, була політика “нульового ковіду”. Її суть — не допустити поширення хвороби за допомогою масового тестування й максимально жорстокого карантину в місцях, де виявлено спалахи інфікування. Здавалося, що авторитарний і водночас економічно могутній Китай чи не єдиний у світі успішно застосував таку методику: адже тільки він зумів буквально посадити під замок населення багатомільйонних міст і фактично припинити в них економічну й соціальну діяльність.

"Мій друг після поранення потребує протезування, пошукай щось у Польщі", — благально звернулася до мене знайома. Шукати довго не довелося: польський лікар вислухав, дав чіткі вказівки й назвав попередню ціну. Ішлося про протезування стопи, ціна не лякала. Я була задоволена розмовою. Але лікар по-дружньому зауважив: "Це не складне протезування. Хіба його не можна зробити в Україні?".

Закон про реформу містобудування № 5655, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня, готували задовго до 24 лютого, тому навіть з правками він не бере до уваги військових, безпекових, енергоощадних та євроінтеграційних вимог нового часу, зменшує роль місцевого самоврядування та централізує містобудування.На конкретних прикладах ми спробуємо показати, які зміни закладено в цьому законі та як вони вплинуть на життя українців — зокрема киян, які мешкають у щільно забудованому мегаполісі.

Від 10 жовтня Олександр Свистун, який керує роботою диспетчерів управління ДТЕК у Києві, щодня після наради з керівництвом переглядає та вдосконалює графіки відключення електрики. І так само щодня пояснює журналістам, чому одним вимкнули світло, а іншим ні – на інтерв’ю до нього треба записуватися за кілька тижнів. Каже, навіть кави ніколи випити. Після обстрілів української енергетичної інфраструктури російською армією його робота опинилась у центрі уваги.