Матеріали автора Андрій Гарасим

Щоб дізнатися, що відбувається з природою на місці колишнього Каховського водосховища, ми поговорили з двома науковцями: ботаніком і гідробіологом, які постійно моніторять ситуацію.

ТЕКСТИ взяли інтерв’ю в офіцера одного з батальйонів 241-ї бригади територіальної оборони, який попросив не називати свого прізвища. Військовий брав участь майже в усіх військових кампаніях після повномасштабного вторгнення, а зараз його частина воює з росіянами на сході.

Нещодавно в рамках конференції “Виклики після окупації”, організованої Центром близькосхідних досліджень, відбулася дискусія, що робити в майбутньому з територіями колишньої Каховської ГЕС. ТЕКСТИ наводять думки кандидата біологічних наук, військового й публіциста Євгена Дикого та завідувача відділу Інституту географії НАН України Романа Спиці

Василь Сокирський має в Омані 350 га землі, з них під зрошенням — 140-145 га. Загалом же в цій місцевості щось може рости лише там, де поливають. Тобто фермер вирощує їжу в пустелі. Після підриву Каховської греблі ми поговорили з Василем, щоб дізнатися, як можна займатися фермерством у спеку й за відсутності води. Василь добре обізнаний з українськими реаліями, тому його досвід та спостереження можуть бути цінними для українських фермерів і холдингів.

Зневоднювати український південь і схід російські окупанти почали від самого початку широкомасштабного вторгнення. Зокрема за кілька днів до 24 лютого 2022 року вони масовано обстріляли залишки вцілілої інфраструктури централізованого постачання води на Донеччині. Цю інфраструктуру “збалансовувала" дніпровська вода, яка текла каналом Дніпро — Донбас. Про знищення системи ми писали тут.

Про те, як влаштовано індустрію дубляжу, ми поговорили з українським актором Дмитром Лінартовичем, який активно працював в індустрії озвучування фільмів, а зараз долучився до ЗСУ й недавно навіть отримав пораненння.

ООН стверджує, що організацію не пустили до місця теракту. А Червоний хрест не виконав зобов’язань з обліку українських оборонців "Азовсталі", які здалися в полон.

В усьому світі маленьким дітям прийнято не давати гострих речей. Бо, може, і з добрих намірів, але дитина може штрикнути себе чи інших малюків гостряком. Цю настанову, певно, варто обрати й для певних представників теперішньої української влади. Тому що, може, й з добрих намірів, але вони можуть “напродукувати” такого, що потім доведеться дуже довго розгрібати.

Коли Путін свого часу наймав Пригожина на українську війну, він забув важливу річ – що перед ним не лише колишній зек і поганий кухар (на шкільних обідах від кейтерингової фірми Пригожина свого часу отруїлося багато московських школярів), а й людина, яка має дуже й дуже велику практику (саме практику) з улаштування державних переворотів.

Росіяни рятували лише своїх. Вони облаштували блокпости й не пускали до води людей, які хотіли допомогти. Казали, що очікують на наступ українських ДРГ.Read this article in English