Матеріали автора Юлія Дукач

Управлінські рішення, які неможливо виконати, створюють ще більший хаос, ніж їх відсутність. Результати нашого моделювання вказують на те, що саме так, імовірно, станеться з новим законом про мобілізацію.

Чому важливо досліджувати дезінформацію на YouTube?YouTube сьогодні — одна з найпопулярніших соціальних мереж у Польщі та Україні: дві третини населення мають активний акаунт і використовують платформу для перегляду розважального та інформаційного відеоконтенту. “Серцем” YouTube є його алгоритм рекомендацій, адже якісна та індивідуалізована добірка схожих відео утримує глядачів на платформі, даючи їй змогу заробити ще більше на рекламі, а користувачам легко знаходити відео за інтересами.Read in English

Логіка війни невблаганна, вона вимагає нових мобілізованих. Ми замовили в дослідницької агенції Info Sapiens соціологічне опитування, щоб зрозуміти, чи готові українські чоловіки мобілізуватися і далі та які страхи заважають це робити. Також ми запитали, якими джерелами інформації чоловіки послуговуються, щоб отримувати новини про хід війни.

Зі збільшенням аудиторії в телеграмі зростають не тільки анонімні загальнонаціональні канали-мільйонники. Зростає також запит на регіональні новини й водночас на інформацію про (де)окупацію, наслідки ворожих обстрілів і відповідно програми, проєкти та можливості відновлення регіону. Саме регіональні новини можуть впливати на рішення про (не)повернення додому та спричиняти (не)довіру до місцевої влади. Особливо коли йдеться про прифронтові та деокуповані області. 

Ми дослідили неполітичний сегмент тіктоку, щоб зрозуміти, чи проникають російські впливи через розважальний контент цієї мережі. Найслабше місце — гумор. Тікток показує українцям відео російських стендаперів, і часто це “задорновщина”, тобто висміювання Заходу.

Ризики натрапити на дезінформацію на ютубі в Польщі менші, ніж в Україні. Поляків частково захищає від дезінформації незнання російської мови, закони ЄС та особливості поведінки самих юзерів. Але все одно залишаються сірі зони й уразливості самої платформи, які ми дослідили, попросивши більш ніж 100 польських волонтерів.

Youtube вже давно перетворився на зручне й комфортне місце, дe двоє з трьох українців не тільки переглядають розважальний і повчальний контент, а й шукають новини та спостерігають за виром українського політичного життя. “Серце” YouTube — його алгоритм рекомендацій. Працює все просто: чим кращі рекомендації пропонує платформа, тим більше користувачі проводять там часу й тим більше грошей надходить за перегляд реклами.

Одним з класичних аргументів на користь читання новин у телеграмі є наявність у ньому офіційних джерел інформації. Ніби крім російської дезінформації та анонімних каналів-сміттярок, на платформі присутні якісні медіа та офіційні державні інституції, які доносять перевірену інформацію. І це начебто робить телеграм “допустимим” і навіть “бажаним” джерелом новин для українців. Та тільки на обласному рівні значна кількість офіційних державних телеграм-каналів більше схожа на персональні блоги. З’ясовуємо, що не так із державною комунікацією в телеграмі на прикладі рекомендованого Кабміном списку телеграм-каналів голів обласних адміністрацій.

Микола Рогинець, керівник агенції SubSub, яка спеціалізується на дослідженні та просуванні відеоконтенту в YouTube, розповів ТЕКСТАМ, скільки заробляють популярні ютуб-блогери і як вони розкручують себе у цій соцмережі. Цей текст доповнює наш попередній проєкт, у якому ми розглядали рівень популярності “експертів”, яких запрошують до себе в студію телеканали і YouTube-блогери.

Під час повномасштабної війни український інформаційний сегмент ютуба розвивається галопом. Нові події щодня потребують нових експертних оцінок з різних сторін. Телебачення, яке загнали в телемарафон, стає прісним. Попит на роз’яснення того, що відбувається, лише зростає. Тож аудиторія “тлумачів”, кількість переглядів і кількість відео, які вони випускають, ростуть як на дріжджах.