Матеріали автора Орест Зог

Міністр агрополітики Микола Сольський безапеляційно розповідає про відбудову Каховської греблі та стверджує, що це займе 3–5 років. Щоправда, після звільнення наших територій. Інші чиновники називали ціну відновлення — до 2 млрд доларів. Освоювати такий бюджет — мрія.

Нещодавно стало відомо, що українські військові обстріляли й поранили “праву руку” і бізнес-координатора Рамзана Кадирова — ексдепутата Держдуми Адама Делімханова. У соцмережах почали з’являтися нагадування про те, що в Україні “досі діють” бізнес-структури Кадирова і його прибічників. Зокрема йшлось про бізнес у сфері житлової і комерційної нерухомості, нафтопродукти та наркотрафік в Одесі.ТЕКСТИ вирішили зібрати з відкритих (й іноді дуже специфічних) джерел інформацію про людей, яких у різний час називали “людьми Кадирова” в Україні, та подивитися, чим вони зараз займаються, — у форматі "що відомо на сьогоднішній день", без детального заглиблення. Раніше медіа широко повідомляли про те, як кадирівці беруть під контроль колишній український бізнес на окупованих територіях. В цьому тексті йтиметься про діяльність саме в підконтрольних уряду України регіонах.

Після 24 лютого герої нашої бази псевдосоціологів і псевдоекспертів зникли з ефірів і соцмереж. Але згодом з'явилися знову. Ми дослідили, чим займаються люди, яких у різні роки помічали в підігруванні різним кандидатам і організаціям. Також ми привідкриємо завісу над тими, хто в нашу базу на час її формування не потрапив, проте, найімовірніше, мав би там бути. А дехто вилетів з бізнесу псевдоекспертності й тепер шукає роботу на відповідних сайтах.

Поки Міноборони закликає мовчати про початок українського контрнаступу, новини все одно поступово наповнюють українське інформаційне поле. Та оскільки офіційна позиція України — мовчання, люди беруться читати й дивитися те, що повідомляють росіяни, а там — зрада. Західні оглядачі й журналісти за браком інформації й офіційних повідомлень з боку України також користуються російськими джерелами й формують викривлену картинку світу. Певний сенс у мовчанні є, але інформаційну тактику супроводження боїв потрібно змінювати.

У понеділок НАБУ й САП затримали голову Верховного суду Всеволода Князєва на хабарі в 2,7 млн доларів нібито за винесення рішення у справі, пов’язаній з компанією Ferrexpo олігарха Костянтина Жеваго. Судді на позачерговому пленумі висловили Князєву недовіру, зняли з посади й називали подію “чорним днем” в історії судової системи. У цьому кейсі більше шарів, ніж у домашньому “наполеоні” вашої мами, тож ми спробуємо хоча б інвентаризувати всі проблеми та виклики, які викличе ця непересічна подія у юридичній, економічній і політичній площині.

Українцям, які виїхали в Європу, потрібна допомога для дискусії з європейцями, які не розуміють, чому Росія напала на Україну та чому українці не хочуть іти на поступки. Ми спробували підготувати короткі, наскільки це можливо, ключові пояснення.Read this article in English

Про найболючіші проблеми в організації бою, які спричиняють втрати бійців та іноді змушують залишати позиції, ми поговорили з сержантом, який зараз перебуває на передовій. Щоб не створювати нашому співрозмовнику проблем із керівництвом, ми не оприлюднюємо його імʼя та прізвище.

14 січня улюбленці російської пропаганди, марксистське видання Junge Welt, планують провести в Берліні чергову Конференцію імені Рози Люксембург. Її тема цього разу “Зупинити Третю світову війну. Зараз!” Основні спікери – антизахідні пропагандисти, включно із російським “політологом”, якому дали в Росії умовний термін за критику влади під час епідемії коронавірусу. Вся ця компанія вважає НАТО і західні уряди ключовою причиною війни в Україні. Ліво-проросійська тусовка збереться в готелі Tagungshotel Mercure, що за пів години пішки від Бундестагу.

Дороги – нескінченно довгі та вкрай потрібні. І немає їм ні кінця ні краю. З Києва – на фронт, з фронту – на Львів роздовбаною “тарабайкою” яка їде зі швидкістю 60 км/год. Вокзали, черги, митний контроль, пересадки.Ці подорожі неможливо скасувати, вони є питанням життя і смерті. Малесенькі дітки, які їдуть, обійнявшись з дбайливо загорнутими в іграшкові пелюшечки іграшковими качечками. Поруч бабусі з величезними торбами. Усі їдуть: хтось із розбитого будинку – в нікуди, сподіваючись знайти прихисток, хтось – додому побачити тата й чоловіка після довгої розлуки.

Суперечки, або, як заведено казати, “срачі” в соцмережах, здається, були завжди. Але останнім часом вони набувають дедалі загрозливіших масштабів. Лунають взаємні звинувачення й на особистісному рівні, й щодо певних прошарків українського суспільства. ТЕКСТИ вирішили дослідити, як саме це відбувається та що чи хто є рушійними силами таких конфліктів.