Американські аналітики з Інституту вивчення війни (ISW) та Інституту підприємництва спрогнозували, за яких умов український контрнаступ може стати успішним.

Минає третій місяць від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. ТЕКСТИ пропонують проміжні результати моніторингу трендів російської пропаганди та дезінформації.

Однією із причин, чому Україна не отримувала достатньої підтримки від країн Заходу перед початком війни з Росією, був надто високий рівень заляканості західних політиків нібито могутністю російських збройних сил і швидким крахом України. Політиків залякували їхні власні експерти, які спеціалізувалися на вивченні російської армії. Деякі з них давали Україні лічені дні або й години у потенційному протистоянні такій «потузі» (як не як, «друга армія світу» – принаймні, таким був піар-посил). Утім, на третьому тижні війни очевидно, що у страху великі очі: західні фахівці з питань Росії визнають, що не такий страшний «російський вермахт», як його малювали «Ізвєстія» і Соловйов.

Яка ситуація на українських фронтах? Чому західні експерти помилялись і як мають відповісти за це? Чим вторгнення Росії нагадує Зимову війну СРСР з Фінляндією? На ці питання відповів експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков в інтерв’ю Ukrlife.TV. Розмова відбулася 3-го березня, публікуємо конспект. Текст розшифрувала Валерія Павленко.Цю статтю можна прочитати в англійському перекладі.

Україна залишається однією із головних цілей для дезінформаційних атак Кремля. Москва намагається повернути Україну в орбіту свого впливу та протидіє поглибленню співпраці Києва з НАТО, США та їхніми європейськими партнерами. Для цього кремлівська пропаганда формує з України образ ворога, агресора, що готує напад на Росію. Водночас російська дезінформаційна кампанія створює підґрунтя для можливого повномасштабного військового вторгнення в Україну.

Українці вже прийняли рішення про своє майбутнє – вони із Заходом. Питання лише в тому, чи слухатиме Захід і чи допоможе.

Мотивація Кремля в українському конфлікті розділила вчених на два протилежних табори. Чи є Росія жадібною державою, ідеологічно спонуканою до розширення, чи ж занепадницькою небезпечною наддержавою, що захищається від НАТО? Перекладаємо не новий, але актуальний матеріал Washinton Post

Щодо гіпотетичних наказів «не стріляти» або «відступати» під час можливого загострення, пояснює волонтер Роман Доник:

Якщо переговори проваляться, є кілька варіантів просування російських окупаційних військ Україною через північний, східний та південний шляхи вторгнення. Проте спроба Росії захопити й утримати територію необов'язково буде простою. На неї впливатимуть виклики погоди, міських боїв, командно-контрольні та логістичні виклики, а також психологічний стан окупаційних військ і українського цивільного населення.США та європейські союзники, а також партнери, мають вжити негайних економічних, дипломатичних, військових розвідувальних і гуманітарних заходів, щоб допомогти Україні та її народу, а також посилити оборону вздовж східного флангу НАТО.

А найбільше – для Індії, Таїланду та В'єтнаму.