У центрі Києві, біля будівлі Національного транспортного університету, громадські активісти знесли погруддя російського поета Алєксандра Пушкіна.

Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики рекомендувала демонтувати російські імперські пам’ятники у Полтаві.

Кияни вважають, що настав час навести лад на площі Перемоги: знести обеліск та повернути площі історичну назву.

Громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи" та автор "Текстів" Тарас Шамайда навів дев'ять аргументів щодо того, як Україна може пришвидшити процес деколонізації Росії. Далі пряма мова.

У Переяславі знесли монумент відзначення 300-річчя возз’єднання України з Росією.

Повномасштабна війна Російської Федерації проти України запустила процес дерусифікації. Пам’ятники й назви вулиць та населених пунктів, пов’язані з російською історією та культурою, поступово зникають із символічного простору України. Однак чи дерусифікація призведе автоматично до українізації?Автори: Віктор Дроздов, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та методики її навчання Ізмаїльського державного гуманітарного університету.Олег Дух, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

У застосунку «Київ Цифровий» завершено рейтингове електронне голосування щодо перейменувань міських об’єктів, назви яких пов’язані з Росією та її сателітами. Загалом було отримано понад 6,5 мільйона голосів, повідомляє КМДА.

Спільнота "Мова об'єднує" закликала ВР ухвалити на найближчому пленарному засіданні законопроєкти 6287, 7459 і 7273д, спрямовані на захист українського культурно-інформаційного простору. "Тексти" публікують текст звернення.

Робоча група з оновлення змісту навчальних програм із зарубіжної літератури напрацювала перелік літератури, яка може замінити твори російських і низки письменників з інших країн (зі списком можна ознайомитися тут). Літературознавиця, старша наукова співробітниця відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Роксана Харчук аналізує запропоновані зміни. Нижче пряма мова.

Історик Сергій Громенко пише про те, що доки в Україні не буде розроблена та втілена стратегія розвитку гуманітарної сфери, ми залишатимемося у небезпеці. Далі пряма мова.