Президент України Володимир Зеленський повернув до Верховної Ради закон про відновлення конкурсів на зайняття посад державних службовців. Глава держави пропонує прийняти закон у новій редакції.

Уже навіть у Європейському Союзі розчаровані тим, що парламент України не ухвалив рішення про відновлення конкурсів для призначень на державну службу:

Через запроваджений в Україні карантин минулої весни Кабінет Міністрів України затвердив спеціальну процедуру призначення на державні посади: конкурс скасували, залишивши лише співбесіду.Це збільшує корупційні ризики і може призвести до управлінського вакууму після завершення карантину. Ми проаналізували звільнення і призначення з квітня по жовтень 2020 року і можливі наслідки.

Днями міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов повідомив сенсацію: виявляється, з 22 квітня 2020 року на посади державної служби оголошено майже 800 конкурсів, і всі вони пройдуть за спеціальною процедурою. А саме – в обхід конкурсів, які запроваджувалися для того, щоб побороти корупцію, торгівлю держпосадами і призначення потрібних для різного рівня бізнесових груп “своїх людей”.

Кінець листопада 2019 року. Ранок для працівників Головдержслужби, шо йдуть на роботу, починається небуденно: приміщення оточене кордонами поліції, навколо автозаки і натовп людей з плакатами. Серед протестувальників – відомі актори та режисери. Ці люди вийшли на протест проти зриву конкурсу на посаду голови Держкіно. Єдиною фіналісткою конкурсу стала Юлія Сінькевич, генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю та співзасновниця Української кіноакадемії. Однак за підсумками співбесіди комісія оголосила, що Сінькевич не відповідає вимогам, а отже вибуває з конкурсу. А сам конкурс, таким чином, завершується нічим.Автор: Тарас Шамайда

Чиновникам інколи доводиться цілими днями сидіти без роботи і "дивитися у стелю", а потім раптом аврал. Деколи некомпетентних людей призначають на керівні посади, а толкові спеціалісти залишаються "внизу". Будь-яке рішення треба довго затверджувати в різних начальників. Сьогодні кажуть робити одне, а завтра - щось цілком протилежне. Проекти кидають напівдороги. Купують непотрібні речі, а потрібні речі місяцями лежать на складах. Тощо, тощо. Це не про Україну, це про Канаду. Автор: Євген Лакінський, Квебек, Канада