По обидва боки фронту люди знають, що в Україні економічно жити краще. Однак найбільша група респондентів (трішки більше за 30%) з «ДНР» була щиро впевнена, що у них «більше політичних свобод». Донецьк зараз ніби одна з ожилих facebook-казок про добровільний психологічний експеримент, коли в окремому класі запровадили тоталітарний режим. Тільки тут експеримент недобровільний, під ним – агломерація з мільйонним населенням. Повернення людей і територій – справа Армії, дипломатів і людей вільної України. Автор: Богдан Аверенко

Шантаж і блокада української металургії та енергетики не можуть сильно злякати Москву і зупинити війну. Це УКРАЇНСЬКА промисловість, і Москві байдуже, якщо вона зупиняється. А от захопивши зараз підприємства, Москва нічого не втрачає. Навпаки - отримує, адже якщо навіть наші заводи працюватимуть на 30% своєї потужності - втратять у зарплатні робітники, у податках - Україна, а от у бюджети ОРДЛО щось та зберуть. Росія всіляко обмежує контакти мешканців окупованого Донбасу з Україною і вибудовує з “Л/ДНР” аналог Південної Осетії. Автор: Богдан Аверенко

Моє життя не просто пов'язане з Донбасом. Я корінний донеччанин. Я завжди жив в Донецьку і у нас так прийнято, що Донецьк тісно пов'язаний з вугільною промисловістю. Я народився в сім'ї робітників. Батько у мене був шахтарем. Моє майбутнє він бачив так: це повинна бути шахта і тільки гарна посада. Після школи я вступив до Донецького національного університету на гірничо-геологічний факультет. Ще під час навчання в інституті мене стали цікавити духовні речі - чи, може, пов'язати своє життя не з вугільною промисловістю, зі священицькою діяльністю. Продовжуємо публікувати історії «Нові герої Донбасу» про людей з Луганщини та Донеччини, котрі ризикували життям, зупиняючи російську гібридну армію. Більше історій тут

Блокада вугілля схожа на добре розіграну виставу. Якісь дивні люди спочатку не пускають вугілля з окупованих територій в Україну, а потім гібридні керівники «Л/ДНР» оголошують, що у відповідь на блокаду Україною (!) перебирають під контроль підприємства, корі працювали там «під українською юрисдикцією». Новиною стало і саме існування нашої юрисдикції там. Україна думала, що "переграє" Кремль, та це, схоже, була пастка. Автор: Орест Зог