Cама по себе независимость мало чего стоит. К этому выводу нетрудно прийти особенно если подумать над двумя простыми обстоятельствами — пределами независимости (то есть, размерами территориальной монополии по имени «государство») и тем фактом, что некоторые наши ближние и дальние соседи, получившие независимость вместе с нами преуспели значительно больше. Автор: Владимир Золоторев

Вспоминаю 1990-е. Пожилые поклонники КПУ стояли в палатках, раздавали листовки, ходили по домам с подписями. Как жалко было этих людей и как возмущали эти наглые коммунистические лидеры. У людей было отнято все, люди работали за копейки, их оскорбляли парторги и начальники, и на старости лет последние свои дни вместо досуга внутри семьи, они бегают по этажам, трясущимися руками дают листовки, преодолевая одышку, просят подписать. Ведь они себя видели борцами за светлые идеалы, против мировой буржуазии, как их учили со школы до пенсии. А на самом деле лишь обеспечивали спокойствие и достаток десятку лидеров. Автор: Владимир

Уряд оголосив про підвищення комунальних тарифів. У відповідь профспілка «Народна солідарність» закликала громадян не плати комунальні послуги. І мешканці одного із столичних будинків відгукнулися на заклик. Цей метод боротьби викликав широку дискусію серед громадських активістів, котрі гуртуються навколо коаліції «Новий громадянин» Місце дискусії: гугл-група

Ющенко бачив своє завдання президента в якості місіонера традиційної української культури. Потрібно визнати: ми просто не можемо знати, чи дійсно пропаганда культури та історії допоможе будувати успішну процвітаючу державу. Але Ющенко наразі є єдиним президентом в новітній історії України, який мав чітку ідею розвитку України і намагався її втілювати. Публікуючи цю статтю ми розраховуємо на плідну дискусію щодо оцінки екс-президента. Осмислення досвіду п’ятирічки Ющенка це свого роду навігаційний пристрій, який допоможе знати правильний шлях в майбутньому Автор, один з читачів ТЕКСТІВ, Тарас Стаднійчук

У нашій постколоніальній культурі домінує неписане правило: все українське треба хвалити. Наші літератори, критики співають одне одному осанну на тій простій підставі, що створене українською не може бути поганим. А брак конкуренції і «зубатої» критики псує молодих і робить забронзовілими досвідчених літераторів. Якось вже в нас так склалося, що сказати слово проти української книжки, а тим більше такого метра як Ліна Василівна – це означає стати на бік українофобів, критикувати не конкретний твір, а цілу культуру, а з нею й націю. Виходить собі дорожче. Автор: Костянтин Возвдиженський

Що б галичани та усі фанати української мови могли зробити, щоб "повернути Схід до рідної мови"? Розвивати торгівлю. Розвивати виробництво. Збагачуватися. Робити кар'єру. При цьому не поступатися мовою. Шухевич прославився тим, що керував УПА. На жаль, мало хто пригадує, що до війни він був успішним бізнесменом. Якщо вже брати приклад з ватажків УПА - то саме у цьому. Коли галичани створять хоч одну успішну україномовну компанію з філіями "від Сяну до Дону" - мова стане корисною для кар'єри. Автор: Євген Остапенко