«Зараз нам доводиться пояснювати нашим європейським колегам багато елементарних речей. В Європі остання війна закінчилась, слава Богу, у 45-му році. Батьківщина, патріотизм, незалежність – для них це щось із підручників. А у нас війна несподівано почалась 1,5 роки назад, і слово «патріотизм» раптово набуло для нас первинного звучання: це елементарний фізичний захист своїх кордонів від сусіда», - пояснював німцям Жадан. 12 грудня у Харкові дискутували про майбутнє примирення з Донбасом. За дебатами слідкувала: Дарина Воропаєва, журналіст та волонтер

У другій частині своєї книжки американський дослідник Донбасу Куромія визнає, що був занадто оптимістичним. Проте оптимізм в історика не цілком вичерпався, тому він припускає, що прихильність частини мешканців регіону до Москви в майбутньому легко зміниться на свою протилежність. Книжка цікава. І фактажем, і голосами мешканців Донбасу, і, зрештою, історією одного позитивного стереотипу, що сформувався у відповідь на стереотипи негативні. Читав: Олег Коцарев

Нова політика керівництва УГКЦ робить усе менше наголосів на соціальній відповідальності, натомість намагається впливати на світське життя. У людей більш ліберальних поглядів, які в Галичині переважно залишаються практикуючими християнами, така монополія викликає інтелектуальний спротив. Проте церква не формує суспільні запити, а лише слідує ним. Тому всі перипетії і скандали — не привід звинувачувати церкву, а радше матеріал для аналізу структури львівського суспільства. Автор: Ярина Боренько

Паркани є двох типів. Перший - це захоплена території. Це коли люди, наприклад, як у Гідропарку, незаконно побудували собі дачі. Інша історія - це коли все чинно й офіційно, через оренду земельної ділянки чи інвестиційний конкурс, якась фірма бере в користування землю (пляж), і перекриває прохід. Записав: Сергій Демчук

Замість конвеєра, який штампує журналістів за радянськими ГОСТами, потрібні маленькі лабораторії, де практики навчають ремеслу в режимі хендмейд. Автор: Отар Довженко, журналіст, викладач УКУ

Найбільші витрати держави зовсім не на армію. На оборону цього року виділено 46 млрд грн, на пенсії, для порівняння, - 200 млрд грн, на освіту – 110 млрд грн. Хоча на пенсію все важче прожити, а освіта стає з кожним роком гіршою. Нам треба "зменшувати державу", тобто збільшувати пенсійний вік, приватизувати все, що можна, і створити невеликі, але дієві державні органи. Відповідь на статтю Максима Паламарчука про те, що в умовах війни ми не можемо дозволити собі "скоротити державу". Автор: Володимир Рапопорт

Росія отримує головний біль і збитки для своїх підприємств, а Україна - більше грошей для озброєння армії. Чим більше наші підприємства вироблять і продадуть ширпотребу, алкоголю, тютюну в цю чорну діру, тим більше податків заплатять, з яких і фінансується наша Армія. Чим більше українці зароблятимуть, тим більше жертвуватимуть на фронт. Не йдеться про товари військового чи подвійного призначення та енергоносії, йдеться про ширпотреб. Автор: Орест Зог

Голодомор, Голокост, депортація кримських татар та інші подібні злочини не могли б відбутися без газети «Правда», Радянського радіо в кожному населеному пункті або нацистського тижневика Der Stürmer, тобто, без пропаганди. Та у Кремля є свої слабкі місця. Він боїться новин по втрати на Донбасі, боїться позбутися чемпіонату з футболу і впадає в паніку від публікацій про корупцію. У ці точки і потрібно бити. Записав: Сергій Демчук